Гербовий папір, перо, чорнильниця та почерк із завитками. Епістолярний жанр в аристократичному варіанті давно став історією. Сьогодні сучасники воліють писати один одному електронною поштою або спілкуватися в соціальних мережах. І з Інтернету одержувати необхідну інформацію.
Однак листи поштою та доставка додому друкованих видань не втратили своєї актуальності. Люди, як і раніше, відправляють одне одному вітальні листівки, телеграми, посилки й передплачують газети та журнали. Їх доставкою й розповсюдженням у нашій країні займається «Укрпошта» — монополіст у цій сфері послуг. Хоча останніми роками на цьому полі почали з’являтися й приватні гравці, та вони ще не настільки сильні, щоб конкурувати з державним підприємством. Можливо, така розстановка сил збережеться недовго. Тому що вже зараз пропоновані аутсайдерами тарифи, та й сервіс з низки позицій привабливіші, ніж у старожила...
Ми відправили листи «Укрпоштою» з Києва в Київ, у Жашків і Полтаву. Від столичного адресата по місту кореспонденція йшла два дні. Раніше на конверті значилося два штампи — день відправлення та день одержання. А тепер лише одна позначка пошти — день відправлення. Що створює певні незручності для відправників і одержувачів. Адже для ділового листування і юридичної кореспонденції часто-густо дуже важлива саме ця інформація. Наприклад, повістки в суд чи на призовний пункт. Зазначимо також, до Жашкова наш лист «летів» п’ять, а до Полтави — шість днів.
Що стосується доставки газет і журналів, якою займається «Укрпошта», то вона теж не відрізняється особливою пунктуальністю. Про це повідомляють наші читачі. Буває, «Голос України» навіть у столиці доставляється передплатнику аж ніяк не до сніданку. Так, у поштовій скриньці можна в суботу виявити одразу два номери — вчорашній і сьогоднішній. Що вже казати про райцентри та села, куди сьогодні найчастіше преса доходить раз у три дні, по дорозі автоматично перетворюючись на товар не першої свіжості.
Утім, незадоволені «оперативністю» «Укрпошти» не тільки передплатники періодики. Цілий букет усіляких нарікань розміщений на спеціальному форумі відгуків споживачів послуг цього держпідприємства про його роботу.
Альонка: «Слів немає! Чекаю посилку, а мені повідомлення не надсилають і доводиться платити за зберігання по 20 днів, несила сваритися (Одеса)».
Ніна: «У Донецькому ЦВПП посилки пропадають або валяються там тижнями. Якісь заходи вживатимуться?».
Геннадій: «Дуже цікаво, які види транспорту використовує «Укрпошта»? Створюється враження, що використовують черепах, рекомендований лист не може йти в наш час із Дніпра в Київ більше тижня й не факт, що дійде. Було погано — зараз ще гірше. Якщо відправити пакет з документами тим же «Автолюксом», то знаєш точно — завтра пакет буде доставлено, і можна відстежити його рух, «Укрпошта» — цілковита байдужність».
Олена: «Прошу розібратися з роботою п/від. №11 м. Шахтарська, мені вже двічі не приносять газету «1000 секретів» №№7,9, зверталася у поштове відділення, результатів немає. Працівники із клієнтами спілкуються дуже грубо, телефоном взагалі нічого не можна з’ясувати».
Ольга: «Товариші злодії, що працюють у Донецькому ЦВПП і на поштових відділеннях міста й області, пам’ятайте, що від украдених з посилок шампунів, кремів і одягу життя краще не стане. Працювати за 1000 грн. на місяць — ваш вибір! І немає чого скаржитися на зарплату й красти чуже»...
«Укрпошта» зараз переживає якусь реорганізацію. Керівництво підприємства ремствує на низькі прибутки й великі затрати. Мовляв, у непростих економічних умовах зв’язківцям важко виживати. А розв’язувати проблеми цього «виживання» за логікою поштовиків повинні споживачі їхніх послуг. Тому зростають тарифи на доставку листів, посилок, газет і журналів. Однак сервіс при цьому падає.
P.S. «Голос України» у серії матеріалів спробує проаналізувати ситуацію, що склалася, й зрозуміти справжні її причини. Для об’єктивності картини ми просимо наших читачів висловити свою думку з цього питання.
