У Сімферополі 18 травня відбулися жалобні заходи, присвячені 68-й річниці депортації кримськотатарського народу. У роки війни представники 20 національностей зазнали насильницької депортації з районів постійного проживання за підозрами чи обвинуваченнями у державній зраді. Депортація кримських татар розпочалася вранці 18 травня 1944 року й завершилася до вечора 20 травня. За деякими даними, виселено понад 183 тисячі кримських татар. Щорічно 18 травня на півострові проводять День пам’яті жертв депортації.

Ранок

З ранку в кожному районі кримської столиці відбулися жалобні міні-мітинги. Потім колони рушили в центр міста, на головну площу. Всі головні міські транспортні артерії міліція перекрила для руху машин. Очевидці зазначають, що в будинках багатьох районів міста від маршу кримських татар дзенькотіли шибки.

На площі

Коли колони прийшли на площу Леніна, біля приміщення Ради міністрів Криму розпочалася міжнародна акція «Хвилина скорботи та єдності» — 60 секунд повної тиші на знак скорботи про трагічні події, спогади про яких досі живі. Мітингувальники тримали в руках кримськотатарські та українські прапори, плакати з гаслами. «Кожному кримському татаринові по земельній ділянці», «Кримськотатарській мові статус державної», «Вічна пам’ять жертвам геноциду кримськотатарського народу», «Держава зобов’язана справедливо наділити землею кримських татар», «Кримськотатарський народ не реабілітований. Геноцид триває» — ці плакати люди виносять на площу щорічно 18 травня. 

І цього року нічого не змінилося. Хоча... Перед мітингувальниками вишикувався живий ланцюг міліціонерів. Торік такого не було. І це не дивно, тому що багато які кримськотатарські опозиційні активісти попереджали про можливі сутички.

Сам мітинг, де зібралося близько двадцяти тисяч кримських татар, почався з молебню. Затим пролунали гімни кримськотатарського народу та України. На трибуні — заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко, лідер фракції «НУ—НС» Микола Мартиненко, народний депутат Олесь Доній, Постійний представник Президента України в Криму Віктор Плакида, відомі правозахисники, представники кримськотатарської діаспори з Росії, Румунії, Туреччини та США. Перші особи автономії на мітингу не з’явилися. Прем’єр-міністр Криму Анатолій Могильов пішов на лікарняний 16 травня.

До присутніх звернувся лідер Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемільов. «Питання про відновлення прав депортованих — це питання не тільки самих депортованих, а й проблема стабільності в країнах, де вони проживають, проблема утвердження принципів справедливості й демократії в цих державах. Тому ми маємо право розраховувати у своїй боротьбі на підтримку всіх демократичних сил у своїй країні та за її межами», — сказав Мустафа Джемільов.

Микола Томенко, зокрема, заявив, що парламент зобов’язаний ухвалити закон «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», який розглядався й не був підтриманий сесійною залою. За його словами, «небезпечною є позиція комуністів, виступ лідера яких під час обговорення продемонстрував, що в XXІ столітті у вищому законодавчому органі України є політична сила, яка не просто не засуджує, а й підтримує сталінські злочини й сталінізм». Микола Томенко висловив сподівання, що парламенту все-таки «вдасться ухвалити цей законопроект і прийняти адекватну фінансово забезпечену державну програму облаштованості кримських татар, державну програму розвитку кримськотатарської мови, культури і традиції».

Резолюція

Затим з трибуни оголосили проект резолюції Всекримського жалобного мітингу. У ньому зазначено, що «катастрофічні наслідки депортації кримськотатарського народу зі своєї землі й десятиліть насильницького утримання його в місцях вигнання не подолано й сьогодні». Процес повернення народу не завершено, десятки тисяч кримських татар усе ще проти своєї волі залишаються в місцях вигнання. «Переважна більшість із понад 260 тисяч кримських татар, що повернулися ціною неймовірних зусиль на свою батьківщину, позбавлені елементарних умов для облаштування своїх родин», — зазначено в документі.

Крім того, за останні 20 років не прийнято жодного закону, спрямованого на відновлення прав кримськотатарського народу, а також створення умов для його відродження й збереження на рідній землі. А ухвалені в Україні закони, на думку мітингувальників, створюють нові перешкоди в процесі повернення й облаштованості кримських татар. «Так далі тривати не може! Немає, і не може бути якихось об’єктивних виправдань і пояснень відсутності в державі цілеспрямованої, відкритої та чесної політики стосовно кримськотатарського народу», — йдеться в резолюції.

Мітинг завершився виконанням кримськотатарського та українського гімнів.

Вікторія КРАВЧЕНКО, Роман ЧЕРЬОМУХІН. 

Фото Вікторії КРАВЧЕНКО.