Ранкове засідання 23 травня
Верховна Рада ухвалила проект закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Французької Республіки про спільне виробництво фільмів. Необхідність ратифікації цієї угоди випливає з вимог законів «Про міжнародні договори України» та «Про кінематографію», відповідно до яких іноземні юридичні та фізичні особи можуть брати участь у розвитку кінематографії України, в тому числі шляхом інвестування відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою. Водночас держава гарантує іноземним юридичним та фізичним особам, які беруть участь у створенні фільмів та інвестуванні нашої кінематографії, сприятливі умови діяльності, охорону авторського права і суміжних прав відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана парламентом. Власне, угодою передбачено надання фільмам, які мають статус спільного виробництва, усіх пільг, передбачених законодавством у галузі кінематографії на території держави кожної зі сторін.
Потому сесія розглянула низку законопроектів, запропонованих до внесення до порядку денного. Зокрема, після обговорення обранці відхилили два законопроекти В’ячеслава Кириленка («НУ—НС»), які стосувалися врегулювання з Російською Федерацією взаємовідносин щодо повернення громадянам знецінених заощаджень.
Доповідаючи законопроекти, В. Кириленко зауважив, що на вирішення цього питання протягом 20 років бракувало політичної волі. Депутат нагадав, що у 1996 році було ухвалено рішення, що Україна самотужки повертає заощадження своїм громадянам. А це 132 млрд. грн. Станом на сьогодні повернуто близько 10 млрд. грн. (8,1 відсотка від загальної суми). «Отож ця процедура розтягнеться на сотні років, якщо Україна й надалі займатиметься цим самостійно», — наголосив В. Кириленко.
Водночас Голова Верховної Ради Володимир Литвин зауважив, що тут треба було б внести ясність і надати вичерпну інформацію громадянам, бо, ухваливши у 1996 році закон про державні гарантії повернення заощаджень, Україна, по суті, перекреслила будь-яку можливість встановлення істини, адже взяла на себе усі борги. Він нагадав також, що свого часу була створена парламентська слідча комісія, яка вивчала це питання, і який був спротив «у тому числі й щоб ця комісія працювала, щоб встановити істину, хто дав вказівку підписати відповідну установку Прем’єр-міністру України».
Так само сесія відхилила й проект постанови про звернення до Президента України Віктора Януковича з пропозицією про звільнення з посади голови пенітенціарної служби. А після того, як сесія відмовилася підтримати внесення до порядку денного законопроекту позафракційного Тараса Чорновола про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів (щодо звільнення від покарання за хворобою) («за»—131), дві фракції — «БЮТ-«Батьківщина» та «НУ—НС» попросили час для виголошення заяви. «Четвертий місяць з моменту ухвалення резолюції Ради Європи провладна більшість вперто не хоче виконувати свої конституційні обов’язки і ухиляється від виконання міжнародних зобов’язань з дотримання основних прав і свобод громадян України, — наголосив лідер бютівців Андрій Кожем’якін (представники його фракції тим часом підтягнулися до парламентської трибуни). — ПАРЄ поставила перед Україною чіткі вимоги: деполітизувати кримінальне законодавство, припинити політичні репресії та звільнити політв’язнів. Але більшість методично блокує будь-які законодавчі ініціативи, які дали б можливість виконати вимоги євроспільноти. Отож відповідальність за міжнародну ізоляцію повністю лягає на провладну парламентську більшість». Далі фракція «БЮТ-«Батьківщина» залишила сесійну залу.
Депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героя України Бориса Возницького, який трагічно загинув цього дня в автомобільній катастрофі.
Під час виголошення заяв народний депутат Ігор Кріль («НУ—НС») привернув увагу до законопроекту про засади державної мовної політики. «При його докладному вивченні дивуєшся, як можуть депутати українського парламенту на 21-му році незалежності знущатися з державної мови», — сказав він, зазначивши, що деякі норми законопроекту виписані так, що «фактично знищують українську мову як державну» через введення поняття «регіональна мова». Відтак, наголосив він, у 13 із 27 адміністративних одиницях державна української мова буде змінена на російську. Водночас бютівець Юрій Прокопчук акцентував увагу на справі про загибель Євгена Щербаня, у чому звинувачують екс-прем’єра Юлію Тимошенко. Депутат назвав її «новою кримінальною казкою» і вимагав створення Тимчасової слідчої комісії з цього питання.
З днем народження народні депутати цього дня вітали Олександра Буряка (позафракційний) та Зою Шишкіну («БЮТ-«Батьківщина»).
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Валентин Матвєєв, Петро Цибенко (Комуністична партія України).
Юрій Костенко, Катерина Ващук, Микола Мартиненко.
Сергій Соболєв, Сергій Пашинський («Блок Юлії Тимошенко»).
