Шестикласниця Вінницької школи №13 Яна Чубатюк урятувала двох дітей: наприкінці квітня з-під завалу піску відкопала 8-річну дівчинку Таню Сухотіну, а торік майже з-під коліс автомобіля витягнула першокласника, який перебігав вулицю на червоне світло. Неспроста її кандидатуру подали на присвоєння звання «Герой-рятівник року».

 

Про сміливий вчинок Яни Чубатюк у школі дізналися випадково. Класний керівник звернула увагу, що після вихідних у дівчинки подряпини на лобі й на обличчі. На запитання, що сталося, Яна відповіла: «Я дівчинку рятувала». Тоді й стало відомо, як відзначилася у вихідні ще зовсім мала Яна. Коли ми спілкувалися з однокласниками Яни, Сергійко Ніколаєв розповів, що торік вона майже з-під коліс автомобіля витягнула хлопчика. На вулиці Карла Маркса, якраз біля їхньої школи, малий хотів перебігти вулицю на червоне світло. В цей час проїжджав автомобіль. Ще трохи — і хлопчик був би під колесами. «Яна його догнала і за комір потягнула на себе», — каже її однокласник. Тоді навіть прізвище учня не запитали. «А для чого?» — дивуються діти.

Зате Таню Сухотіну із села Пирогів Тиврівського району Яна запам’ятає надовго.

Одна в класі

Врятована Таня Сухотіна — одна учениця на весь третій клас. В їхньому селі Пирогів школи немає. Дівчинка разом з іншими дітьми їздить на заняття в сусідній населений пункт — Рахни Польові. Дітей підвозять автобусом. Таня найстарша в сім’ї. У неї ще є троє братиків. Наймолодшому тільки три місяці. Того дня, коли сталася біда, мати з немовлям була в лікарні в Тиврові. Дітей залишила на сусідку. Таня відпросилася погуляти. Побачила, що приїхала з Вінниці Яна. Бабуся Яни — Наталія Швець — проживає поруч. Внучка з Вінниці часто на вихідні гостює в неї. Тоді в Тані з’являється компанія. Бо в їхньому селі дітей мало, навіть гратися ні з ким.

— Спочатку дівчатка гралися у нас на подвір’ї, — каже Наталія Швець. — А потім їх не стало. Думали, десь на вулиці. Аж тут Яна прибігає, вся в піску і глині, волосся розпатлане і зразу каже: «Таню в кар’єрі піском присипало, але я її відкопала, вона лежить там коло дороги».

Батьки Яни — Ольга і Сергій сіли в машину і поїхали на допомогу.

— Коли вони повернулися, Таня лежала на задньому сидінні, була вся бліда, перелякана, — продовжує Наталія Швець. — Діти одразу повезли її в районну лікарню. А це від нас майже двадцять кілометрів. Там їй надали допомогу.

Тягнула під руки, а потім несла на плечах

— Якби мала рятівниця побігла кликати на допомогу дорослих, не- відомо, чи за цей час дитина в піску залишилася б живою, — припускають лікарі Тиврівської районної лікарні.

Яна надзвичайно енергійна дівчинка, наполеглива і смілива. Навіть хлопці-однокласники підтверджують, що може будь-кому дати здачі. Схоже, саме завдяки цим якостям не розгубилася і прийняла правильне рішення.

Дівчатка спочатку мали намір наточити березового соку. Недалеко від кар’єру починається ліс. Таня навіть ножик узяла з собою. Але соку в березах уже не було. Дорогою додому спустилися в кар’єр. Коли Таня піднялася на середину похилого схилу, стався обвал.

— Вона котилася донизу і кричала: «Рятуй мене!», — каже Яна, яка в цей час стояла внизу. — А потім я вже її не чула, бо пісок і глина накрили її з головою. Я побігла рятувати. Відпорпувала руками пісок і все просила обізватися, щоб зрозуміти, де саме голова Тані.

Коли відкопала, побачила, що дівчинка знепритомніла. Яна попід руки дотягла її до калюжі й почала бризкати на обличчя воду. «Таня в цей час застогнала, — згадує рятівниця. — Я її підняла на ноги, але вона не могла стояти. Якось примудрилася взяти на плечі і так несла до дороги, поки вистачило сил. Тоді поклала на землю, а сама бігцем додому».

— Я вже поверталася з малим додому, як мені зателефонували на мобільний і сказали, що з Танею сталася біда, — каже мама дівчинки пані Олена. — Їхала маршруткою в село. В цей час назустріч везли Таню батьки Яни. Вони й зупинили в дорозі маршрутку. Я пересіла до них у машину і всі разом поїхали в лікарню.

Добре, що не наковталася піску

— Дівчинку доправили до лікарні в тяжкому стані, — каже головний педіатр Тиврівського району Леся Шевченко. — Лікарі констатували травматичний шок першого ступеня. Садна й забої у маленької пацієнтки були по всьому тілу, зокрема на поперековому і грудному відділах хребта. Добре, що піску не наковталася.

Спочатку потерпіла перебувала в реанімаційному відділенні. Її підключили до апарату, який насичує організм киснем. Давали препарати, які зменшують набряк мозку. Забезпечили інфузійну терапію, щоб стабілізувати артеріальний тиск.

— Пісок має властивість стискувати тканини, — розповідає травматолог Олександр Вакулов. — З приводу симптомів ушкодження хребта консультувалися в обласній дитячій лікарні.

За словами головного педіатра Лесі Шевченко, нині стан дитини наближений до задовільного. Принаймні загрози її життю немає. Дівчинку перевели з реанімації у дитяче відділення. Однак у лікарні вона проведе ще приблизно місяць. «Хребет потребує спокою, — уточнює лікар-травматолог. — Потрібно весь час лежати».

Але як у цьому переконати дівчинку? Таня, як і кожна дитина, неохоче проводить час у ліжку. Вона дуже хоче додому. Каже, що за нею там сумують братики. Чи не найбільше Сашко. Таня навчила його читати. Тому хлопчик з нетерпінням чекає, коли разом візьмуться за казки.

Фото автора.

Головний педіатр Тиврівського району Леся Шевченко із врятованою Танею Сухотіною.