Кушницькі післявиборні перипетії

Виборювати посаду Кушницького сільського голови в останню неділю жовтня 2010-го наважилися п’ятеро кандидатів. Двоє з них — Іван Батрин (уже два терміни керував селом і йшов на вибори втретє) і Михайло Штефко — стали фаворитами перегонів. Обидва — позапартійні, самовисуванці.

Місцеві вибори — подія, яка живо цікавить чи не кожного дорослого жителя села. У Кушниці всіх мешканців — майже 4,5 тисячі. Було організовано дві виборчі дільниці: «нижня» №05006 у Будинку культури (голова Ганна Дочинець) і «верхня» №05007 у приміщенні школи, яку очолила Віра Павелко.

...Ніщо не віщувало якихось збурень. На «нижній» дільниці не виникло жодних проблем. Там з перевагою у сто голосів перед вів І. Батрин. А на «шкільній» наче втрутився якийсь чарівник — також рівно на сотню прихильників більше у М. Штефка. Мало того, різниця між цими двома кандидатами виявилася мінімальною. На «верхній» дільниці склали перший протокол і п’ятий примірник дали на руки І. Батрину. Разом на двох дільницях він мав перевагу в один голос. Це непереконливе число породило внутрішнє напруження, яке запанувало насамперед серед фаворитів і незабаром переросло у скандал. Перераховували голоси кілька разів. Урешті-решт, після чергового перерахунку «верхня» комісія зранку 1 листопада за протоколом №12, складеним о восьмій годині, констатує, що М. Штефко на один голос виграє. Він виходить у коридор і... втрачає свідомість. Емоції, напруження й розгубленість серед членів комісії ще більше зросли, коли М. Штефка відвезли до лікарні, — такого трафунку-інциденту тут не пригадують навіть старожили... Вже було не до виборів. Чоловіка шкодували. Його в лікарні провідав І. Батрин і начебто сказав: якщо через вибори має бути смерть, то йди і головуй.

А вже через короткий час М. Штефко пригощав прихильників як переможець. І. Батрину це не сподобалося, оскільки, на його думку, процес підрахунку було перервано (через втрату свідомості конкурентом) і логічно не завершено — отже, на його переконання, треба було дійти до істини. Він подає скаргу до сільвиборчкому, що не згідний з тим, як завершився виборчий процес. Усі протоколи й опечатані бюлетені стосовно виборів сільських, районних і обласних депутатів тощо під охороною міліції сільська виборча комісія (СВК) 1 листопада повезла здавати до Іршавського райвиборчкому, то її засідання відбулося наступного дня. Голова СВК Дмитро Гецко повідомив керівнику райтервиборчкому Василю Ромачівському, що сільська виборча комісія прийняла рішення перерахувати голоси (під охороною міліції). Про це того ж дня сповістили кандидатів і запросили на засідання також голів, їхніх заступників і секретарів обох дільничних комісій та всіх бажаючих. Брали до уваги, що в протоколі №1 є виправлення й арифметична помилка — на два не збігалася кількість виданих і вкинутих бюлетенів. І так у всіх протоколах — №№1, 5 і 12, що видані кандидатам і подані до СВК. «Процес перерахунку відбувався на очах у всіх присутніх і проходив скрупульозно: брали по одному пакету від охорони і лічили, — каже голова СВК Д. Гецко. — Зразу виявили, що мали місце певні порушення лише на «верхній» дільниці. Як і гласить закон, було складено протокол про перерахунок голосів, протокол про підсумки голосування і протокол про результати виборів. У підсумку переможцем став І. Батрин з перевагою в чотири голоси».

М. Штефко не пристав на цей результат. Подав скаргу до Іршавського райсуду. 8 листопада суд відмовив у позові. Тоді він поскаржився до Львівського апеляційного адміністративного суду (ЛААС). Останній 14 листопада визнає дії СВК неправомірними, мовляв, не мала права перераховувати всі бюлетені, і зобов’язав її встановити підсумки виборів за протоколами дільничних виборчкомів (ДВК). Через день, 15-го числа, СВК на виконання постанови суду розглядає протоколи ДВК. Але протоколів дільничної комісії №05007 було два. СВК вирішила в такому разі взяти до уваги протокол, який було складено першим і який відповідає перерахунку голосів цією комісією від 2 листопада. Значить, виграє І. Батрин. 16 листопада проведено перше пленарне засідання сесії сільської ради. Представлено депутатів і сільського голову І. Батрина.

М. Штефко у відповідь знову скаржиться до Іршавського райсуду, який удруге відхилив його клопотання. Відтак він 24 листопада вчергове апелює до ЛААС. Львівський суд 26 листопада виносить нову ухвалу: встановити підсумки голосування за протоколом, складеним о восьмій годині ранку 1 листопада. СВК на засіданні 9 грудня 2010 року мала на виконання рішення ЛААС повернути протоколи на ДВК №05007 для встановлення уточнюючого протоколу. Але дільничні комісії працювали до 14 листопада і вже склали повноваження.

Після 16 листопада, коли на сесії визнали І. Батрина Кушницьким сільським головою, він, зрозуміло, почав керуватися нормами закону про місцеве самоврядування. Для нього фактично виборчий процес закінчився. Все могло б улягтися. Однак розпочався тиск на сільську виборчу комісію з боку опонента і державної виконавчої служби, щоб реалізувалася постанова Львівського апеляційного адмінсуду. 9 грудня 2010 року — чергове засідання СВК. Запрошено обох кандидатів, керівників обох ДВК, юристів... Мета — виконати постанову суду. Вівся відеозапис — щоб ніхто потім не піддавав навіть сумніву якісь де-талі.

Сільвиборчком розглядає протокол «нижньої» ДВК №05006. Вся «арифметика» збігається, документ відповідає вимогам закону України і може бути взятий для встановлення підсумків голосування. Його визнали дійсним. Далі до розгляду береться протокол «верхньої» ДВК №05007 — примірник №1, на який указав суд, також складено о восьмій ранку. Робиться арифметичний розрахунок, з якого випливає, що арифметика не збігається на два голоси, в документі є виправлення. Комісія голосуванням визнала цей протокол таким, що не відповідає закону України і не може бути взятий для встановлення підсумків голосування... Згідно з вимогами закону його потрібно було повернути для встановлення уточнень. Але дільничні комісії, як уже сказано вище, склали повноваження.

Засідання опинилося в безвиході — цуцванг, як заведено говорити під час гри в шахи.

Що робити? М. Штефко запропонував провести переголосування — тобто виборці обирають сільського голову із двох кандидатур, в яких приблизно однакові резуль-тати.

Друга пропозиція: провести ще раз перерахунок голосів в архіві райдержадміністрації.

Урешті-решт, сільвиборчком приймає рішення про повторне переголосування за кандидатів Батрина і Штефка — пристає на думку останнього. Захід призначено на 26 грудня 2010-го. Голова СВК Д. Гецко навіть нашвидкуруч підготував взірці бюлетенів.

Обидва кандидати на знак згоди потисли один одному руки, вирішивши йти на перевибори і відкликати всі скарги. Це   зафіксовано на відеоплівку.

Райрада схвалила такий підхід і виділила 19 тисяч гривень.

...У селі зітхнули з полегшенням: нарешті з’явиться світло в кінці виборчого тунелю.

Але, наче в зачарованому колі, — знову все загальмувалося, бо за кілька днів М. Штефко відмовився. І почав апелювати до виконавчої служби.

Цуцванг триває. Оскільки 26 грудня ніякого переголосування не було, то наступного дня СВК виносить ухвалу перерахувати голоси у приміщенні райдержадміністрації. 28 грудня сільвиборчком у повному складі, по декілька членів із ДВК, секретар Іршавської теркомісії у приміщенні архіву провели перерахунок бюлетенів з дільниці №05007. Кандидати, хоча й були повідомлені належним чином, до райцентру не приїхали.

СВК на виконання постанови суду після повторного перерахунку голосів склала всі необхідні протоколи і визнала обрання І. Батрина, підтвердивши його реєстрацію...

Здавалося б, Новорічні і Різдвяні свята таки покладуть край цій виборчій тяганині. Та де там!..

М. Штефко продовжував оскаржувати все. І вчергове звернувся до ЛААС. Останній зобов’язує Кушницьку СВК подати звіт про виконання судової постанови до 19 травня 2011 року.

Сільська виборча комісія склала звіт, додавши матеріали із заявами-висновками кожного свого члена, і завчасно подала один екземпляр до Львівського суду, а другий спрямувала до Центральної виборчої комісії України. Щоб поважна столична інституція дала свою оцінку.

Незважаючи на авторитетну думку із ЦВК, той-таки Львівський суд виносить ухвалу про накладення штрафу в сумі 120 тисяч гривень на голову сільвиборчкому.

Тепер уже Кушницька СВК звернулася до ЦВК із проханням посприяти і знайти нарешті вихід із ситуації, що склалася. З допомогою ЦВК було намагання оскаржити і переглянути постанову суду від 26.11.10 р. Але ЛААС відмовив.

Наприкінці минулого року Верховна Рада внесла зміни до статті 267 Кодексу адміністративного судочинства (за нею було оштрафовано голову СВК) і зменшено штраф у 10 разів та скасовано пункт 3, який зазначений в ухвалі ЛААС про штраф. Зважаючи на ці зміни, СВК 26 березня 2012 року подала позов за нововиявленими обставинами, але той Львівський суд... відхилив. Тепер сільвиборчком готує касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України. А перед тим СВК відправила до ЛААС лист-клопотання, щоб там роз’яснили, як виконати постанову суду, якщо протокол дільничної виборчої комісії №05007 сільська виборча комісія і ЦВК визнали таким, що не відповідає закону України?..

Кореспондентові «Голосу України» Д. Гецко сказав: «Я чітко знаю, що відповідно до статті 124 Конституції України і статті 14 Кодексу адмінсудочинства України рішення суду є обов’язковим для виконання на всій території нашої держави. Але я також знаю, що жоден суд не уповноважений змінювати визначений законом порядок організації та проведення місцевих виборів, у тому числі й порядок встановлення результатів виборів сільських голів».

І все ж закон — понад усе. Тому кореспондент «Голосу України» звернувся до прокурора Закарпатської області Анатолія Петруні, щоб почути думку стража законності. Ось його коментар: «Прокуратурою Іршавського району проведено дослідчу перевірку за зверненням кандидата на посаду Кушницького сільського голови Штефка М.Д. та за поданням відділу державної виконавчої служби Іршавського райуправління юстиції щодо невиконання Кушницькою сільською виборчою комісією рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року про зобов’язання комісії встановити підсумки голосування з виборів сільського голови. 

Ми довго розмовляли з Михайлом Дмитровичем і детально зупинялися на всіх моментах, які призвели до цієї ситуації. Хроніку подій, а без неї важко вникнути у саму суть і все чітко простежити, він викладає майже ідентично тій, яка описана вище. Але інтерпретує зі своєї позиції і вимагає: виконати рішення суду.

...Не буду читача знову перевантажувати низкою сюжетних ліній, а наведу основне з розмови з Михайлом Штефком: «На дільниці №05006 я набрав 191 голос, а І. Батрин — 291. На дільниці №05007 у мене 351 голос, а І . Батрина — 250. При всій комісії зачитали, що я виграв вибори. Мені зробилося зле і мене повезли до лікарні, звідки я пішов додому години через дві-три. 2 листопада попросив свою довірену особу Михайла Андрелу принести протоколи з обох дільниць. В обід мені зателефонував голова СВК Д. Гецко і сказав, що на скаргу І. Батрина комісія буде перераховувати бюлетені. Порахували і записали, що в мене на чотири голоси менше. А тоді зібрали 10 із 20 депутатів і оголосили І. Батрина головою. Я подаю до суду. Іршавський райсуд вирішив, що СВК має право перерахувати голоси. Тоді подаю апеляцію до Львівського апеляційного адмінсуду. Суд 14 листопада 2010 року зобов’язав СВК прийняти рішення згідно з тим протоколом, який був у суді, — №12.  15 листопада, зі слів Д. Гецка, І. Батрин приносить протокол, виправлений, у якому в нього на один голос більше. Я знову звертаюся до районного суду. Суддя Михайло Золотар приймає рішення: протокол №5 — виправлений — дійсний, і мені відмовив. Знову подаю скаргу до ЛААС, який повторно зобов’язує СВК прийняти рішення за тим самим протоколом. СВК рішення не виконує. Звертаюся до державної виконавчої служби (ДВС), яка дає Д. Гецку строк добровільно виконати судове рішення і публічно спростувати повідомлення про обрання І. Батрина сільським головою. Після ще одного перерахунку голосів (в архіві РДА. — Авт.) — я присутній не був, хоча запрошували — у Батрина 540, а в мене 538 голосів. Різниця вже на два голоси.

Урешті кореспондент «Голосу України» попросив М. Штефка і Д. Гецка зустрітися у приміщенні сільради разом. Відбувся відносно спокійний діалог. Ось лише уривок з нього:

Д.Г.: «У мене в цих виборах немає ніякого інтересу. Я відстоюю правду».

М.Ш.: «Тричі рахувалися голоси — тричі різні цифри».

Д.Г.: «Там були присутні всі члени сільської виборчої комісії — всі підписали протокол. І всі вони вважають рішення Львівського суду від 26 листопада необ’єктивним, незаконним».

М.Ш.: «Комісія не буде керувати селом!».

Д.Г.: «Комісія не керує. Комісія виконувала свої функції відповідно до матеріалів, які були отримані від дільничних комісій».

Ось такий вигляд має ситуація.

Висновки хай робить читач. І ті, кому це належить за службовими обов’язками.

Але одразу видно: не мало бути двох чи трьох різних протоколів з однієї дільниці — до того ж підписаних і завірених печаткою... А сільська виборча комісія — вже наступна сходинка, на якій підсумовуються дані з обох виборчих дільниць. І чому, розмірковуючи логічно, весь тягар, моральний, часовий і навіть фінансовий, має нести вона — зрозуміти важко...

Промайнуло півтора року. Нині сільська рада, якою керує в. о. голови Ольга Остолош, працює, виконуючи покладені на неї обов’язки. А хто її очолює, переважну більшість жителів села Кушниця, як з’ясувалося під час підготовки публікації, не дуже й турбує. Тим паче що вже незабаром вибори до парламенту. І що Іршавський район розділений між трьома округами — цей факт тепер обговорюється набагато жвавіше...

А на думку керівника Іршавської районної ради Станіслава Сухана, однозначно мають відбутися позачергові вибори, в підсумку яких виборці обрали б таку людину, яка мала б авторитет у всієї громади села і яка її об’єднала б.

За словами головного консультанта управління із зв’язків з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування апарату Верховної Ради України Валерія Алексєєва, відбулася зустріч із головою Кушницького сільвиборчкому, представниками дільничних комісій, депутатами, посадовцями сільради за присутності працівників районної та обласної рад. Попередньо вивчено питання і в протокольному режимі визначено основні етапи, як відбувався виборчий процес та його наслідки станом на 18 квітня поточного року. Протокольний варіант буде передано парламентському Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, який і прийматиме рішення.

Зрештою, слід визнати: кінцеву крапку рано чи пізно поставити треба.

Але як? Вихід слід шукати. І знайти. СВК зі свого боку звернулася до ЦВК України з такими пропозиціями: 1) направити свого представника до Кушниці, щоб з’ясувати всі обставини; 2) викликати на засідання до столиці учасників виборчих процесів і прийняти рішення по суті; 3) оскаржити від імені ЦВК ухвалу ЛААС про накладення штрафу на голову СВК; 4) звернутися до відповідних органів для зняття штрафу з Д. Гецка, адже він «діяв як посадова особа не в особистих інтересах, а виконував свої обов’язки чесно і сумлінно, відповідно до законів України»; 5) якщо неможливо зняти штраф з Д. Гецка, то «просимо ЦВК України переказати на рахунок Кушницької СВК 120 000 гривень на погашення штрафу як за посадову особу Кушницької сільської виборчої комісії».

У якому ключі розвиватимуться події, покаже час. Ми інформуватимемо читачів «Голосу України». Бо, як видно з розповіді, ситуація далеко не ординарна...

 

Закарпатська область.