Українська армія з кожним роком втрачає свою колишню силу: військову міць і бойовий дух. Вона продовжує важко хворіти, а реанімація не поспішає. Хоча «головні лікарі» змінюються, недуга прогресує.
Втім, як лікувати хворого, схоже, не знає ніхто. Тому що досі не прописані стандарти лікування: не ухвалено в новій редакції Воєнну доктрину й Стратегію національної безпеки, не затверджено Держпрограму реформування й розвитку ЗС України на 2011—2015 роки. Хоча Президент ще наприкінці 2010 року доручав своїм указом прийняти концептуальні документи, які повинні визначати розвиток армії держави, влада якої обрала позаблоковий статус. Мало того, Віктор Янукович оголосив нинішній рік роком реформ у Збройних Силах країни. І військові могли б радіти, що нарешті проблеми армії, які накопичувалися роками, стали пріоритетними для вищого керівництва країни. До того ж ця політична воля підтримки силової структури була відображена в оборонному бюджеті на поточний рік у розмірі майже двох мільярдів гривень. Нагадаємо, у держбюджеті профінансовані національні програми «Корвет», «Сапсан» і Ан-70. Але, на жаль, насправді ситуація не така оптимістична, як на папері.
— Позитивний момент у тому, що на ці проекти в принципі звернули увагу й виділили в рамках держбюджету ресурси. Але кошти поки що не дійшли до підприємств, і така затримка оборонзамовлення, гадаю, пов’язана із проблемою бюджетного наповнення, не дає їм розвиватися, — коментує «Голосу України» директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброювання Валентин Бадрак. — Стагнація армії триває. На жаль, за час перебування в кріслі міністра оборони Дмитра Саламатіна, я поки що не бачу реальних змін ситуації. Щоправда, були повідомлення про збільшення темпів модернізації літаків. Це справді важлива програма, але її не досить, щоб хоча б почати вирішувати завдання з розвитку Збройних Сил нового формату.
До речі, керівник військового відомства оптимістичніше від експертів оцінює обстановку в очолюваній ним структурі. «Таких темпів, якими ми реалізовуємо програму модернізації, за останні десять років ще не було», — заявив він нещодавно в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна». А також Саламатін пообіцяв, що масштабних скорочень армії вже не буде. Мовляв, держпрограма реформування й розвитку ЗС на 2006—2011 роки передбачала на кінець 2011 року чисельність армії в кількості 108 тис. чоловік. «Однак виконання цих документів було провалено через недофінансування в роки кризи», — пояснив міністр.
За словами Валентина Бадрака, фактична чисельність ЗС сьогодні — близько 190 тисяч людей. У Концепції реформування запропонована інша цифра, але вона ще не затверджена.
— Нині важко коментувати позитив чи негатив самої мінімізації чисельності армії. З одного боку, скорочувати Збройні Сили необхідно. З другого — робити це цивілізовано, забезпечивши соціальний захист військовослужбовців. А найголовніше, вирішивши питання обороноздатності армії за рахунок надходжень нових озброєнь і техніки, — зазначив експерт.
