Архівні документи про голод 1921—1923 років в Україні
Минуле століття увійде в історію, з одного боку, як епоха науково-технічного прогресу, а з другого — як епоха гострих геополітичних, соціальних, етнічних та інших суперечностей. Україні випало потрапити до геополітичних розрахунків у роки Першої, а особливо, Другої світової війн. Не оминули її й драматичні, а часто й трагічні, соціально-класові протиріччя, які торкнулися кожної української родини: політичні репресії, штучні голоди, братовбивчі національно-визвольні змагання тощо.
Зокрема, на долю України, з її родючими землями та працьовитими людьми, в ХХ столітті випало три страшні голоди — 1921-23, 1932-33, 1946-47 років. Попри різні причини та неоднакові наслідки, їх об’єднує «нелюдське» ставлення радянської влади до українського народу, яке проявилося небажанням допомогти й намаганням використати його, підкорити й заспокоїти, а якщо ні — то знищити. Жахливі реалії життя українців у ті часи розкривають документи Національного архівного фонду. На огляд читачеві подається серія добірок документів з фондів Центрального державного архіву громадських об’єднань України (всі документи подаються мовою оригіналу зі збереженням стилю та орфографії).
Голод 1921-23 років не замовчувався в радянському суспільстві, офіційною версією його причин була посуха та повоєнна господарська розруха. Однак архівні документи дають підстави стверджувати про наявність штучного чинника в цих подіях — запровадження продподатку (натурального податку з селянських господарств) у березні 1921 р. з обов’язковим виконанням доведених на місця рознарядок та вивезення хліба за межі Української Соціалістичної Радянської Республіки (в Росію, на Кавказ, в Поволжя та ін.).
Серед документів: постанови керівних органів Центрального комітету Комуністичної партії (більшовиків) України; доповідні записки, повідомлення, листи відповідальних партійних та державних діячів УСРР; довідки, відомості, звернення, листи відповідних радянських і закордонних установ та організацій тощо. Вони стосуються питань податкових ставок і встановлення продподатку в губерніях України, відвантаження та вивезення хліба за межі УСРР для продовольчої підтримки Росії, допомоги голодуючим регіонам України із-за кордону тощо.
Постанова Політбюро ЦК КП(б) У «Про посилення відправлення хліба на Північ» від 4 липня 1921 р.
а) Обязать ежедневно грузить для Севера:
Киев — 10 вагонов
Полтава — 10 -//-
Кременчуг — 5 -//-
Запорожье — 7 -//-
Николаев — 5 -//-
Одесса — 5 -//-
Чернигов — 3 -//-
б) Поручить т. Лебедю* по соглашению с Наркомпродом и Уполнаркомпути выделить уполномоченного для перегрузки хлеба на перевалочных пунктах в Запорожье и Николаеве с барж в вагоны.
в) Послать Мелитопольской уездной партконференции телеграмму с предложением приложить максимум энергии для усиления погрузки продовольствия для Севера.
*Другий секретар ЦК КП(б) У.
Постанова Політбюро ЦК КП(б) У «Про продподаток» від 29 липня 1921 р.
Обратиться на места со следующим запросом:
После тщательной проверки наших ставок и условий, при которых будет собираться продналог, выясняется, что мы ни в коем случае без радикальных изменений не получим цифры 117 млн, намеченной законом о продналоге. Приехавший из Москвы т. Попов* на основании имеющегося у него статистического материала нашел, что продналог даст не больше 75% цифры, которая может удовлетворить при предположении, что он будет собран целиком только для нужд Украины.
Между тем общее положение России в прямом смысле слова грозное, и мы во что бы то ни стало должны дать Северу 60 млн, то возможно только при передвижке плательщиков на 1—2 разряда по урожайности, а также при создании трех новых разрядов для местностей где урожай выше 85—100 пудов с десятины.
При таком расчете можем получить около 100 млн пудов реально, почему предлагаем вопрос о новых ставках обсудить, отвлекаясь от чисто местных вопросов, и срочно дать ответ.
*Голова Центрального статистичного управління РСФСР, член Президії Держплану.
Постанова Політбюро ЦК КП(б) У «Про кампанію по боротьбі з голодом» від 4 серпня 1921 р.
Указать губкомам, что при проведении кампании необходимо различать призыв к борьбе с голодом в России от борьбы с неурожаем на Украине, где помощь местам, пострадавшим от неурожая, может быть оказана вполне своими губернскими или уездными средствами.
Постанова Політбюро ЦК КП(б) У «Про допомогу голодуючим дітям Поволжя» від 16 серпня 1921 р.
Принять на себя обязательство обеспечения 25 тыс. детей, каковую цифру считать твердым заданием и приложить усилия к повышению числа размещаемых на Украине детей до 50 тыс., каковую цифру считать максимальной.
Ответственность за выполнение задания возложить на Комиссию при ВУЦИКе. Предложить всем наркоматам выполнять без задержки требования комиссии.
Настоящее постановление сообщить в ЦК РКП.
Витяг із протоколу засідання Політбюро ЦК КП(б) У від 3 вересня 1921 р.
Слушали: Вопросы Наркомпрода
1) О размерах государственного хлебного фонда Украины и о количестве хлеба, которое Украина обязана дать России.
Первоначально налог был исчислен в 152 млн, но при пересмотре ставок многим губерниям сбавлено, только для Волыни ставки повысили. Сейчас официально налог исчисляется в 128 млн; предполагается реально собрать 100 млн — минимум 70—75 млн. Если прибавить помольный сбор 8—10 млн и то, что удастся получить товарообменом 10—12 млн, то окажется 95—100 млн. По декрету СНК УССР в пользу комнезамов отчисляется 15—25% налога, т. е. около 15 млн пудов, остается 80 млн. Минимальная расходная смета для самой Украины исчисляется в 70 млн, на продовольственные и семенные нужды Крыма — 1,5—2 млн, остается для РСФСР всего 8 млн, что слишком мало. Тов. Фрумкин* предлагает установить твердый минимум для РСФСР в 30 млн пудов.
Постановили: а) Принять предложение тов. Фрумкина и установить количество хлеба, которое Украина обязана дать России как минимальное, в 30 млн пудов, даже в ущерб собственному снабжению. б) Дать директиву губкомам и губисполкомам провести на ближайших съездах комнезамов резолюцию об отчислении в пользу голодающих 50% из фонда комнезамов.
*Заступник наркома продовольства РСФСР.
Витяг зі звернення Закордонного бюро Українського Червоного Хреста до громадських та урядових інституцій Українського Червоного Хреста. Вересень 1921 р.
Сучасний момент настійно вимагає від українських інституцій енергійних заходів, направлених на те, щоби міжнародна допомогова акція голодуючим місцевостям бувшої Росії, яка тепер організується, не поминула України, і щоби посередництво поміж українським населенням і міжнародною акцією не осталось в руках росіян, для котрих чужі українські інтереси.
Не кажучи вже про спеціальні мотиви, які мають керувати діяльністю Червонохрестних і інших допомогових інституцій і які не дозволять цим інституціям оставатися пасивними там, де розходиться рятування мільйонів української людності, ми вважаємо потрібним підкреслити ще такий факт: коли українські інституції не приймуть участі в організації міжнародної допомоги для українського населення і в такий спосіб відступлять поле діяльності для російських інституцій, то це буде мати до крайності некорисні наслідки для нашої загальної національної справи, залишивши у представників всесвітньої акції вражіння, що й справді України нема, а є лише Росія. [...]
Закордонне бюро Українського Червоного Хреста має певну надію, що справі допоможуть Українські Червонохрестні інституції, які залишилися на окупованій совітськими військами Україні, якщо ці інституції будуть мати можливість існувати і працювати. Але ж це не звільняє наші закордонні інституції від необхідності енергійної і координованої праці. [...]
Витяг із Меморандуму в справі допомоги голодному населенню України, поданому Українським національним союзом в еміграції до Ліги Націй, Міжнародного Червоного Хреста та ін. 1921 р.
Навівши фактичні дані, після яких більша частина України не може прогодуватися до початку нового 1922 року, меморандум зазначає ті причини, що викликали голод на Україні.
Всі жахливі страхіття: кількоразова окупація України ворожими арміями — з реквізиціями, евакуаціями та іншими насильствами; війна регулярна, війна партизанська, карні експедиції; руйнування сел і міст; руйнування залізничного транспорту; страшні епідемії тифу та інші — все те пережила за останні три роки та й досі ще переживає Україна. Крім того Україна — юридично майже самостійна, а в дійсності — провінція, підвладна Московщині — несе на собі всі наслідки чужинської, ворожої до себе влади: повне пригноблення ініціативи місцевої людності, відсутність вільного громадського життя, атрофія місцевого самоврядування. Усі оті, вище згадані умови, майже обеззброїли Україну проти нового страшного ворога, який зловісною марою на неї насувається — проти голода.
Звертаючи Вашу увагу на ті умовини, ми повинні підкреслити, що запомогова* акція України проти голоду повинна бути виділена від загальної запомогової організації колишній Російській державі, бо того вимагають дуже важливі обставини.
Зауважимо насамперед, що з частин колишньої Російської держави дві власне тепер перед загрозою голоду: одна Москівщина, друга Україна. Перша з них, на підставі відомого принципу «горе переможеним!» волітиме скупчити усю допомогову акцію голодним спочатку серед московської людності, а тоді вже може — серед української. Далі, московський большевицький уряд звик дивитись за останні роки на Україну, як на головне харчове джерело московських міст, і позбавити себе того джерела йому було би дуже важко. Через те можна передбачати, що московський уряд і в цьому році буде використовувать ті частини України, де хоч трохи уродило хліба для допомоги не українцям, що голодують, а москалям. Уже й тепер ми маємо звістки, що навіть ті частини України, де урожай був вище середнього, обкладаються по кілька пудів від десятини на користь Москівщини. [...]
На підставі вищезазначеного УНС гадає, що для успіху запомогової акції на Україні необхідно:
1. Щоб запомогова акція в боротьбі з голодом на Україні була виділена від запомогової акції на території Московщини і по можливості доручена окремим організаціям;
2. Вплинути всіма можливими способами на московський радянський уряд (а також і на український), щоб до запомогової акції в боротьбі з голодом на Україні було допущено всі громадянські сили — без різниці партій, зокрема ж, щоб діяльність українського Червоного Хреста була увільнена од бюрократично адміністративної опіки і поставлена в такі умови, в яких Червоний Хрест має змогу працювати в наших цивілізованих країнах;
3. Допускати в ті запомогові отряди, які будуть направлятися на Україну, діячів з української еміграції;
4. Запомогові отряди, які будуть працювати на Україні, мали б поповняти штат своїх співробітників виключно місцевою українською інтелігенцією.
*Читай як допомогова.
Витяг із доповідної записки голови РНК УСРР Х. Раковського В. Леніну про організацію роботи зі збирання хліба в Україні. 28 січня 1922 р.
На украинское правительство были возложены самые сложные продовольственные задачи: снабдить продовольствием каменноугольные и металлургические промышленности Украины, дать 30 млн пуд. хлеба и продовольствия России, создать оперативный запас для Красной Армии. Несмотря на то, что это правительство на Украине при поддержке партии вложило всю свою энергию, чтобы выполнить эту задачу, оно не встречает должной поддержки и понимания со стороны комиссариатов РСФСР. Вместо оказания обещанной нам поддержки комиссариаты РСФСР и все части Наркомпрода стараются уменьшить значение той помощи, которая была уже оказана и вообще той работы, которая была проделана на Украине. Прежде всего Наркомпрод, в частности, оспаривает цифру хлеба, доставленного в Россию, и ему удалось, как в ЦК, так и в СТО*, в Совнаркоме и в Президиуме ВЦИКа, пользуясь отсутствием нас, создать неправильное представление по этому вопросу.
Сколько хлеба сдано до сих пор Украиной РСФСР
По сведениям, тов. Халатов** утверждает, что якобы Украина до сих пор дала всего 12 млн пуд. хлеба, тов. Брюханов*** говорит, — я это утверждаю также по слухам, — что будто мы дали 14 млн пуд. хлеба. Во всяком случае, в печати тов. Халатов сообщал цифру, абсолютно не соответствующую действительности. Между тем, я утверждаю, по тем подробным сведениям, которые мне предоставлены Наркомпродом Украины, видно что по 1 января нами было отправлено в Россию, включая Кавказ и Крым, — 18 млн 497 тыс. пуд. хлеба, что по 25 января было отправлено еще 1 169 вагонов хлеба. Если перевести все это на пуды и если принять к сведению, что за очень редким исключением в Россию посылался тяжеловесный хлеб (пшеница и рожь), вагон с тяжеловесными хлебом содержит более тысячи пудов, то цифры, представленные Наркомпродом Украины, говорят о том, что по 1 января реально в Россию было передано не меньше 16 млн 500 тыс. пуд. и что к концу января количество это дойдет не меньше чем до 18 млн пудов. Я считаю это вполне основательным [...]
Как велась продработа на Украине
Второе обвинение, которое возводиться на украинское правительство, что оно не развило должной энергии для сбора продналога, также неосновательно. Я утверждаю, что наоборот, там, где можно было собрать хлеб на Украине, т. е. в более или менее благоприятных по урожаю губерниях, мы собрали на 10—20% больше тех абсолютных цифр, которые были составлены Центральным статистическим управлением России. [...]. К 15 января нами собрано по продналогу 58 млн 110 тыс. пуд. хлеба, в то время как во всей России, включая Сибирь, Северный Кавказ, Туркестан, Крым и проч., собрано по продналогу 98 млн 232 тыс. пуд. хлеба.
Для того чтобы оценить усилия украинских органов нужно помнить, что из 12-ти украинских губерний 5 являются вполне неурожайными, а в остальных урожай ниже среднего или средний, но ни в одной губернии нет урожая выше среднего, повсюду урожай был, как выражаются крестьяне, пятнистым.
Как был распределен собранный на Украине хлеб
Третье абсурдное обвинение, которое делается нам под всякими предлогами, — это оставление хлеба для Украины. Между тем, если взять цифры по 1 января, то можно видеть, что и распределенного в это время количества 48 млн 488 тыс. пуд. хлеба 16 млн 275 тыс., то есть больше 1/3 было вывезено в Россию. На внутренние потребности Украины, из которых главное место занимают: Красная Армия, промышленность и железные дороги, было дано по наряду 24 млн пудов, но так как по меньшей мере 10% этих нарядов не выполнено, реально на Украину было дано 2 млн 413 тыс. пуд.; кроме этого, для армии был сделан запас в 1 млн 500 тыс. пудов. [...]. И я должен констатировать: по отношению к продовольственной и посевной нуждам наших голодающих губерний мы проявили преступную небрежность. Александровской губ? ернии? было обещано с 1 ноября выдавать по 90 вагонов хлеба на голодающих, между тем как за 3 месяца — ноябрь, декабрь, январь — было переброшено всего 44 вагона. Это происходило, потому что мы в первую очередь имели Советскую Россию и Донбасс. [...]
Украинский голод
Никому не придет в голову приравнивать тяжелое положение украинских голодных губерний к кошмарным положениям поволжских губерний, хотя о надвигающемся украинском голоде мы имели данные в июне. Еще украинским ВЦИКом было отменено постановление УЭС****, чтобы отправить в неурожайные губернии следственные комиссии для выяснения положения вещей и было отменено это постановление по чисто политическим соображениям — не создавать паники. Украина не делала никакого обращения за помощью ни к России, ни к загранице, и различные международные комитеты помощи голодающим были допущены на Украину лишь в январе и лишь после того, как они сами полезли туда с согласия РСФСР. Дело в том, что 80% индивидуальных посылок посылаются из Америки через Англию и предназначены для разных лиц, прибывающих на Украину. Вследствие чего мы допустили на Украине действия АРА*****, причем нам предложили и мы охотно приняли, что в подписанном с нами соглашении было предусмотрено, что все доходы, которые поступают в АРА от индивидуальных посылок, идут исключительно в пользу голодающих крестьян Поволжья. Но дольше закрывать глаза перед ужасами голода в украинских губерниях, перед неслыханным там падежом скота, перед свирепствующим тифом мы не можем и мы, отрывая из ничтожной доли средств наших комиссариатов, ассигновали в первый раз 10 млн руб. в помощь голодающим. Это сумма смешна. Поэтому и просим, чтобы к украинской смете Совнарком РСФСР прибавил 40 млн в помощь голодающим. Эту сумму можно распределить на 2 или 3 месяца. [...]
*Рада праці та оборони (РПО).
**Член колегії Народного комісаріату продовольства РСФСР, член комісії Ради Народних Комісарів з робітничого постачання і поліпшення побуту вчених.
***Заступник наркома продовольства РСФСР.
****Українська економічна рада (УЕР).
*****Американська адміністрація допомоги.
Витяг із листа радника повноважного представництва УСРР у Москві голові Всеукраїнського центрального виконавчого комітету Г. Петровського з приводу постанови ЦК РКП(б) про заборону поширення діяльності Американської адміністрації допомоги за межами Поволжя. 9 березня 1922 р.
[...] Согласно постановлению Политбюро ЦК РКП постановило не расширять пределов работы АРА вне Поволжья, так что на этом основании т. Эйдук* не разрешает подготовительных работ для помощи АРА на Украине.
Необходимо ЦК Помголоду УССР опротестовать в Политбюро ЦК РКП постановление ЦК Помголода РСФСР, в противном случае помощь АРА для Украины будет прекращена. Вопрос считается политическим в виду того, что по заявлению тов. Эйдука, организации АРА имеют тенденцию создавать определенные пункты на окраинах советских республик.
Ввиду вышеизложенного заявления тов. Эйдука запрещена также помощь АРА для Крыма. [...].
*Член колегії Всеросійської надзвичайної комісії, особливо уповноважений Ради праці й оборони у паливних справах.
Витяг із довідки невідомого автора про наслідки голоду в Україні, що зберігається серед матеріалів Центральної комісії допомоги голодуючим при ЦК КП(б) У. 1922 р.
В январе голодало 1,9 млн человек, в апреле — 3,2 млн, а в июле 3,8 млн, что составляло тогда 40% всего населения этих губерний.
Спутники голода — болезни — свили себе порочное гнездо среди голодающего населения. По самым неполным сведения, до августа на почве голода болело 280 тыс. человек, а тифами и холерой — 350 тыс.
По приблизительному подсчету в уцелевших хозяйствах по 5-ти голодающим губерниям убыло 166 тыс. чел., естественный прирост по этим губерниям должен был равняться в круглых цифрах 70 тыс. чел. Убыль превышает естественный прирост более чем в 2 раза; общая потеря равняется свыше 235 тыс. человек.
Потери голодного года выражаются главным образом в смертях от голода. Что это так, свидетельствуют далеко неполные данные Наркомздрава, собранные на основании донесений медицинского персонала. По его сведениям уже на 1 сентября количество умерших от голода в том же голодном районе составляет 47 525 человек. Эту цифру, как уже указано, надо считать значительно приуменьшенной.
Украина насчитывала в 1921 г. 500 тыс. полусирот и не менее 250 тыс. круглых сирот, фактически нуждающихся в социальном обеспечении. Число голодающих детей на Украине достигло в июле 1922 г. 1,8 млн. Больше всего погибло детей в возрасте до 5—6-ти лет.
С 12 октября 1921 г. по 1 июля 1922 г. было направлено Земорганами и расселено 10 тыс. семейств с общим количеством едоков до 50 тыс.
Всего отправлено голодающим губерниям Украины: до января — 30 вагонов, за январь — 28 вагонов, за февраль — 13 вагонов и за март — 76 вагонов.
Эти переброски были первым значительным мероприятием Советского правительства в деле помощи голодающим.
Максимальная цифра кормившихся в столовых Помголод и иностранных организаций достигла к концу кампании 2 млн. 200 тыс. человек, или 60% всего голодающего населения, а по отдельным губерниям (как например Запорожская) даже 90%.
Таким образом, Центральной комиссией помощи голодающим с начала кампании по 1 сентября 1922 г. было израсходовано 38 421 119 908 рублей (в денежных знаках 1922 г.) и отправлено 3 247 вагонов продовольствия. [...]
Підбір документів здійснила Світлана ВЛАСЕНКО, начальник відділу використання інформації документів Центрального державного архіву громадських об’єднань України, кандидат історичних наук.
Довідка про вивезення зернопродуктів до Росії за період з серпня 1921 р. до 1 січня 1923 р.
Текст буклета Українського Червоного Хреста «Голод на Україні» (1922 р.), що зберігається серед матеріалів колишнього закордонного Музею визвольної боротьби України, який існував у 1925-1948 рр. у Празі.
«Україна, найхлібородніша Україна через посуху 1921 р. зараз голодує. Найбагатші губернії її: Одеська, Миколаївська, Катеринославська, Донецька і Запорізька найбільш потерпіли від неврожаю. В багатьох повітах 80% засіяного поля згоріло від сонця і люди хліба там зовсім не косили. В цих п’яти губерніях населення виносить понад 9 млн 500 тис.
В них було зібрано хліба в 1916 році 6 млн 800 тис. тонн, в 1921 році 1 млн 600 тис. тонн. Менш ніж в 1916 р. майже на 76%.
На одного чоловіка залишається, коли вирахувати необхідне для посіву зерно — 5 кгр. зерна на місяць.
А в губерніях Донецькій і Запорізькій тільки 1,7 кгр.
На всій Україні було зібрано хліба в 1916 р. біля 15 млн тонн, в 1921 р. тільки біля 5 млн 700 тис. тонн. Менш напроти 1916 р. майже на 65%. Населення України в її сучасних державних межах складає майже 29 млн людності, дітей більше 11 млн. Сиріт і напівсиріт — більш як 700 тис. Коли рахувати, що на одного чоловіка в день найменш потрібно 400 грам хліба, то на Україну треба ввезти більше 1 млн тонн зерна.
В Запорожжі, Херсонщині і інших місцях вже вмирає від голоду десятки тисяч людей. Уже є випадки канібалізму.
На Україні хворіло одними тільки тифами:
1920 р. — більше 1 млн людей
1921 р. — біля 600 тис.
Зараз зимою знову з’явилась холера, нею захворіло вже більше 1 тис. чоловік.
Кожен може пособити, як окремим голодним людям, так і цілій масі голодної української людності, надсилаючи гроші, харчі, білизну, одежу і все інше через організації, які працюють по допомозі голодним на Україні. Це такі організації:
І. Високий Комісарят Дра. Нансена (Geneve, 5, Passage des Lіons) з яким сполучені майже всі національні товариства Червоних Хрестів і багато інших організації, м. и. Міжнародне Товариство Допомоги дітям, під протекторатом Міжн. Ком. Черв. Хр.
ІІ. А. Р. А. Американська Адміністрація Допомоги.
ІІІ. Український Червоний Хрест: 1. Харків, Головна Управа, Театральна Площа 7, 2. Київ, Київська Обласна Філія, 3. Місія в Західній Європі, Берлін-Шарльотенбург, Кармен-штрассе 6.
Хто хоче пособити голодному населенню України й не знає, як це зробити, хай запитує одну з вищеназваних організацій».
