У Тернополі закладено камінь під спорудження спортивного палацу національного економічного університету. У церемонії взяли участь голова облдержадміністрації Валентин Хоптян, президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка і ректор ТНЕУ, керівник Тернопільського регіонального відділення НОКу Сергій Юрій. Будівництво планують розпочати у вересні цього року і ввести в дію через два роки. Палац служитиме не лише університету, а й загалом місту, тож сподіваються, окрім власних коштів, залучити бюджетні. Палац стане окрасою міста: оригінальне архітектурне вирішення, великий басейн, приміщення для ігрових та інших видів спорту...

Водночас в одному з університетських гуртожитків відкрито сучасний зал єдиноборств.

— Наші студенти брали участь у чемпіонатах світу із дзюдо, самбо, вільної боротьби, а Роман Гонтюк — срібний призер Олімпійських ігор в Афінах, бронзовий — у Пекіні, виборює право на участь у Лондонській олімпіаді, — розповідає Сергій Юрій. — Молодь цікавиться єдиноборствами, тепер для занять створено всі умови. Придбати спортивні знаряддя, форму допомогла страхова компанія «Скайф», у якій страхуються наші спортсмени. Зал служитиме не лише студентам університету, а й усім, хто хоче займатися цими видами спорту.

До речі, в університеті напрацьовано традиції залучення школярів до художньої самодіяльності, спорту. Для дітей тут працює чимало студій, секцій. Особлива увага — важким підліткам, дітям вулиці, тим, хто на обліку у правоохоронних органах. На підтвердження — проведення вже третього турніру з міні-футболу саме серед таких дітей. У ньому взяли участь команди з Тернополя, Києва, Львова, Одеси, Кременчука і Тарнува (Польща). Треба було бачити очі хлопчиків, коли на перемогу їх надихали футбольні «зірки» Володимир Безсонов, Олександр Заваров, Ігор Яворський і сам Сергій Бубка.

— Робота з такими дітьми є пріоритетною для Національного олімпійського комітету, — каже його президент Сергій Бубка. — Що більше їх залучимо до спорту, то здоровішим у прямому і переносному значенні буде наше суспільство. Ми також взяли шефство над будинками-інтернатами.

Ці та інші заходи відбувалися на Тернопільщині у рамках «Олімпійського дня-2012». Тут тривало виїзне засідання наради-семінару НОКу, в якому взяли участь спортивні менеджери з усієї України. Вони обговорили питання з підготовки національної олімпійської збірної України до участі у ХХ літніх Олімпійських іграх у Лондоні, ознайомилися із спортивною інфраструктурою області, досягненнями місцевих спортсменів, прослухали лекції провідних науковців університету, обговорили актуальні питання роботи регіональних відділень. Оскільки НОК робить наголос на залученні до оновлення спортивної інфраструктури спонсорських коштів, то доктор економічних наук, професор Сергій Юрій запропонував внести зміни до законодавства з тим, щоб не оподатковувати кошти спонсорів, які спрямовуються на спортивно-масову роботу. Він також поділився досвідом роботи із здібною до спорту молоддю. Щороку до університету приймають 100—150 таких юнаків і дівчат. Звичайно, з добрими знаннями. Адаптуватися першокурсникам допомагають студенти старших курсів, вони стають їхніми наставниками у навчанні, спорті, художній самодіяльності. Можливо, тому в університеті так багато талантів. Створено добру базу не лише для навчання, а й для виховання всебічно розвиненої особистості: високопрофесійної, духовно багатої, фізично здорової, патріотичної. Останнім часом немає жодних Олімпійських ігор, у яких не брали б участі студенти і випускники університету. Не менше чотирьох студентів (можливо, й більше) поїдуть до Лондона.

На Тернопільщині власними силами оновлено 16 стадіонів у райцентрах, із залученням бюджетних грошей реконструйовано центральний стадіон Тернополя, область має серйозні досягнення у зимових видах спорту, а ось база для підготовки спортсменів цього напряму застаріла. Оскільки Україна претендує на участь у боротьбі за проведення зимової олімпіади-2022, то необхідно оновити біатлонну базу в Підгородньому і санну трасу в Кременці, до речі, єдину в Україні. Вони підтримуються за кошти місцевого бюджету, але з докорінною реконструкцією цих об’єктів власними силами не впоратися.