Втім, найприкріше те, що в ціні падає не тільки не завжди якісне молоко з індивідуальних господарств, що зберігається без дотримання температурного режиму, а й продукція великих агрофірм, яка відповідає європейським стандартам безпеки та якості — за жирністю, вмістом білка, нормами бактеріологічного забруднення. Але ж таких фірм у нас — не більш як по одній-дві на район, і їх, як центри племінного тваринництва й носіїв передового досвіду, треба було б усіляко підтримувати!
— Ми щодня поставляємо в Миколаївську область десять тонн свіжого молока високої 3,9-відсоткової жирності. Товар елітний, однак за його собівартості в 2,6 гривні за літр торік одержували менше 5 гривень, а нині закупівельна ціна впала до 3,6 гривні. У самому селі Тавричанка Каховського району Херсонщини, де розташоване наше господарство, становище набагато гірше — селянські родини просто позбуваються від великої рогатої худоби. У тому ж минулому році вони тримали 140 корів, а тепер — 38. Копійчана дотація не рятує. До того ж з’явилася проблема з кормами — через раннє настання спеки й відсутність дощів трава вигоріла, не встигши піднятися, — розповідає директор дослідного господарства «Асканійське» Національної академії аграрних наук Віра Найдьонова.
