Робоча група з напрацювання тексту Коаліційної угоди вийшла практично на фінішну пряму. Принаймні такого висновку можна дійти з коментарів учасників переговорного процесу, які заявляють, що планують погодити текст угоди до кінця поточного тижня. Щоправда, визнають: документ ще потребуватиме політичного погодження з боку партій, які й формуватимуть коаліцію. А це, нагадаємо, п’ять демократичних сил: Блок Петра Порошенка, «Народний фронт», «Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія та «Батьківщина». Тож з урахуванням депутатів, обраних в мажоритарних округах, нова більшість у парламенті налічуватиме понад 300 голосів.
Нині політичні сили зосереджено працюють над блоком питань і напрямків реформ. Зокрема, щодо децентралізації влади, реформування державного управління, правоохоронних органів, конституційної, антикорупційної та судової реформ.
За словами представника Блоку Петра Порошенка Віталія Ковальчука, учасники переговорів з усіх блоків питань знайшли спільні точки дотику, а деякі з них додатково опрацьовуватимуться до середи. «На п’ятницю ми плануємо підготувати остаточний текст і надати його для обговорення представникам громадськості та експертам. Для того, щоб уже на початку наступного тижня ми могли спокійно парафувати документ. І коли вже відбудеться перше засідання Верховної Ради, Коаліційна угода може бути підписана», — розповів політик.
Можливість того, що політичні сили не зможуть остаточно погодити текст до початку роботи нового парламенту, у Блоці Петра Порошенка категорично відкидають. «Якщо залишаться дискусійні питання, їх винесуть за дужки переговорного процесу та врегулюють вже під час роботи законодавчого органу», — сказав В. Ковальчук.
Він повідомив також, що переговорники домовилися про спосіб формування майбутнього Кабміну. Вносити кандидатури міністрів, за його словами, буде прем’єр за погодженням із парламентською коаліцією.
За словами представника «Народного фронту» Леоніда Ємця, свої кандидатури на посади міністрів та їх заступників має подати кожен суб’єкт коаліції у новій Верховній Раді.
«Помилитись, або дати якийсь люфт, що хтось може отримати посаду і тоді себе проявить — на це у країни немає ані часу, ані можливостей. Це виключно мають бути люди, які розуміють, що вони роблять. Які вміють працювати у команді, люди, які разом із цією командою спрямовані на єдиний результат», — зазначив представник «Народного фронту». Він підкреслив також, що подання та добір кандидатів на роботу в уряді буде відкритою процедурою і суспільство зможе дати оцінку всім пропозиціям.
Проте не всі перемовини відбуваються гладко. Принаймні представник «Самопомочі» Єгор Соболєв зауважив, що перебіг переговорів йому подобається далеко не у всіх моментах. «Є політиканство, спроби не зробити важливі кроки. Але оскільки нам все одно нікуди дітися, маємо домовлятися навколо рішень, які сьогодні потрібні країні», — сказав він у коментарі журналістам перед засіданням робочої групи. За його словами, одним зі спірних питань є судова реформа, зокрема у частині люстрації суддів.
Водночас на сторінці у Фейсбук, вже за підсумками засідання, майбутній депутат написав: «Досягнуто згоди, які рішення у парламенті мають нас об’єднати для побудови правосуддя та правоохоронних органів.
1. Набір наново судів. Одночасне позбавлення парламенту, Президента та прокурорів впливу на цей набір, подальше просування та звільнення суддів.
2. Повна переатестація міліціонерів із розподілом МВС на самостійні поліції громадської безпеки, кримінальну та спецпризначення. Відкриття місцевим громадам права творити муніципальну поліцію.
3. Створення Державного бюро розслідувань з ліквідацією слідства в СБУ та Генпрокуратурі. Прокурори мають займатися лише обвинуваченням. Служба — контррозвідкою та розвідкою.
4. Відкриття в Інтернеті витрат, які робляться за гроші платників податків.
5. Відкриття там же інформації про власників землі.
І — що особливо мене порадувало — ми як парламентські сили, домовилися почати з себе. Скасувати вибори в округах, перейти на голосування лише за партії з можливістю віддати голос за конкретного кандидата, і зняти нашу недоторканність».
А за словами кандидата у народні депутати від Блоку Петра Порошенка Миколи Томенка, консенсусу щодо зняття депутатської недоторканності дійшли у частині комерційної діяльності. Про це він повідомив в інтерв’ю одному з телеканалів. «Всі п’ять суб’єктів переговорів погодилися із захистом політичної діяльності, щоб не сталося так, що ми проведемо мітинг, а нас кинуть за грати. Йдеться про все, що стосується комерційної діяльності, бо 90 відсотків справ, які подавалися про зняття недоторканності, стосувалися бізнесової діяльності», — зазначив політик.
За словами Томенка, у разі прийняття відповідних рішень не потрібно згоди парламенту на відкриття кримінального провадження за підозрою депутата в корупції, буде прописано окрему процедуру для такої процесуальної дії. Також пропишуть спрощену систему відкриття провадження проти суддів. Крім цього, в угоді передбачається закріпити необхідність прийняття закону про імпічмент Президента.
Окремо Коаліційною угодою пропонується закріпити своєрідну люстрацію суддів. «Ми запланували так звану переатестацію суддів, які призначені Верховною Радою довічно. Буде виписана процедура, вже, можливо, не в тексті угоди, а окремим законом. Якщо є скарги на діяльність конкретного судді, який приймав усвідомлено або корупційно, або якимось іншим чином, завідомо неправові рішення — він ще раз розглядається Верховною Радою, і повинен бути повторно затверджений», — сказав Томенко.
За його словами, така процедура дасть змогу уникнути оскарження звільнень в Європейському суді з прав людини. Політик повідомив також, що у Коаліційній угоді передбачається закріпити зобов’язання стосовно встановлення пропорційної системи виборів Верховної Ради з відкритими списками, розширення повноважень місцевого самоврядування, однак залишається дискусія щодо системи місцевих виборів. (Над питанням місцевих виборів робоча група працювала учора зранку. Участь у роботі цієї групи серед інших майбутніх депутатів брали два екс-керівники Комітету виборців України — Олександр Попов та Олександр Черненко, а також міський голова Львова Андрій Садовий та експерти).
Крім того, обговорюється можливість скорочення кількості депутатів Верховної Ради і місцевих рад. «Якщо ми кажемо, що треба скоротити народних депутатів до 300, то навіщо 120 депутатів у Київській міській раді? Для нормальної європейської столиці досить 25—30, а для невеличкого містечка обласного підпорядкування — може бути 10. Така ж історія з обласними і районними радами», — сказав він. За словами політика, така норма ще не прописана, вона дискусійна, але Блок Петра Порошенка переконуватиме в її необхідності.
ЦИТАТА
Кандидат у народні депутати від партії «Народний фронт» Леонід Ємець:
«Ми чекаємо, що кожен суб’єкт коаліції надасть свої кваліфіковані кандидатури, щоб підсилити уряд і забезпечити виконання тих чи інших напрямків. Кожен професіонал, який хоче працювати в уряді, може подати свою кандидатуру, або політична сила може подати кандидатуру такого професіонала».
