Учора Україну накрила хвиля акцій протесту. На мирні зібрання з багатозначною назвою «Ми не — раби. Раби — німі» одночасно вийшли громадяни в різних куточках країни. Традиційно епіцентр подій припав на столицю. Під стінами будівлі комітетів Верховної Ради учасники акції виступали проти прийняття проектів Трудового кодексу й закону про організацію і проведенні мирних заходів. Принаймні в наявних на даний момент редакціях. Вони, нібито, тільки ускладнять і так непросте життя українців. «Акція проходить у 15 містах країни. Разом виступають незалежні профспілки й громадські організації. Це нова якість робочого руху», — розповів учасник мітингу, член правління інституту «Республіка» Володимир Чемерис.
Зауважень до вже згаданих документів у громадськості чимало. Так, законопроект, яким надалі хочуть регулювати проведення мітингів і протестів, передбачає запровадження нових термінів для оповіщення (не пізніше, ніж за чотири дні) про заплановану акцію. Владимир Чемерис такі терміни називає «неймовірно великими». Припускає: законопроект лобіюють для того, щоб у майбутньому позбавити українців мобільності в організації протестних заходів. Наприклад, з приводу змін у трудовому законодавстві. А тут, мовляв, приводів для обурення вистачає.
— Найбільше обурює той факт, що проект Трудового кодексу фактично встановлює 48-годинний робочий тиждень. Крім того, збільшується тривалість випробувального терміну до трьох місяців. А роботодавцеві надається можливість звільняти працівника, попереджаючи про це лише за місяць. Додайте до цього й те, що дозволяється вести відеоспостереження за співробітниками. По суті, все це перетворює людину на раба, — переконаний В. Чемерис.
Новий проект Трудового кодексу містить безліч законів, які з його прийняттям просто скасують, уважає провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко. Отже, порушується баланс інтересів роботодавців і найманих робітників. За словами аналітика, з підготовчого процесу роботи над законопроектом були виключені представники незалежних профспілок і експерти. Мовляв, на відміну від проекту, підготовленого до першого читання, нинішня редакція Трудового кодексу нібито не пройшла експертизи Міжнародної організації праці.
— Проект Трудового кодексу має бути оприлюднений у ЗМІ. Проведені парламентські слухання за участю експертів, незалежних профспілок і роботодавців. І перед прийняттям цього законопроекту обов’язково одержати оцінку МОП, — каже Павло Розенко.
Експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко у свою чергу вказує на невідповідність норм закону про зайнятість і проекту ТК. Зокрема, згідно з останнім планується зниження робочого віку.
— З 15 до 70 років тепер уважається не тільки економічно активне населення, а й робоча сила. Ми збираємося використовувати дитячу працю чи збільшити пенсійний вік до 70 років? Працездатний вік, за законом про зайнятість, вважається з 16 років, а повні трудові права, згідно із проектом Трудового кодексу, людина починає мати з 18-ти. Виходить, два роки провисає в повітрі, — коментує фахівець.
Серед спірних моментів нового КЗпП експерт відзначає розмиті гарантії працевлаштування інвалідів і молоді. А також скасування обов’язкової участі профспілок у колективному договорі. Отже, влаштовуючись на роботу, доведеться досконально вивчити трудове право або ж підписувати договір з роботодавцем у присутності свого адвоката.
Тетяна ГРАДОБЛЯНСЬКА, Ольга ВАУЛІНА.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
