Із прес-конференції Голови Верховної Ради України Володимира ЛИТВИНА за підсумками 37-го засідання МПА СНД у м. Санкт-Петербурзі
Роль МПА
Глава українського парламенту вважає, що роль і вплив МПА СНД надалі зростатиме, незважаючи на думки скептиків. За його словами, асамблея має стати центром тих проектів, які реалізуються в рамках СНД. «Думаю, що увага до цієї організації підвищуватиметься, і її роль зростатиме», — сказав В. Литвин. Аналізуючи процеси на теренах колишнього СРСР, В. Литвин наголосив на потребі усвідомити для кожної країни в нових умовах, що таке суверенітет, і налагодити плідну співпрацю. Під час останнього засідання МПА на обговорення було винесено 15 модельних законів, щодо деяких із них в українському парламенті вже прийнято відповідні рішення, зауважив В. Литвин. Зокрема, закон про технопарки. Розширенню ролі МПА СНД, на його погляд, сприятиме й пропозиція запрошувати на зустрічі глав держав—учасниць СНД керівників парламентів.
Політизація Євро-2012
Тема футбольного чемпіонату Євро-2012, заявив В. Литвин, сьогодні дуже заполітизована і використовується як «відволікаючий об’єкт» — тобто можливість відвернути увагу людей від світової фінансово-економічної кризи та інших нагальних питань. Керівник українського парламенту підкреслив, що Україна зробила колосальний ривок у питаннях підготовки до Євро-2012, вся інфраструктура вже практично готова. «Смію стверджувати очевидне: Євро-2012 відбудеться за будь-якої погоди — у прямому розумінні цього слова і в політичному. Хотілося б, щоб жодні дії не затьмарювали це свято»», — сказав В. Литвин.
Перспективи зони вільної торгівлі, ЄЕП і Митного союзу
Відповідаючи на запитання російських журналістів щодо перспектив можливого вступу України до зони вільної торгівлі, Єдиного економічного простору та Митного союзу з країнами СНД, Голова Верховної Ради відзначив, що навіть між близькими і рідними людьми періодично виникають непорозуміння і проблеми. Так і між країнами, які мали спільну історію та досягнення. «Період розбігання і втечі один від одного змінився етапом осмислення — а що ж ми отримали, а також необхідністю в нових реаліях вибудовувати нові відносини з урахуванням нової практики. Історією нам визначено співпрацювати». Водночас В. Литвин зауважив, що зона вільної торгівлі, митний союз та інші утворення на євразійському просторі — це більше політичні документи. За його словами, українській стороні треба уважно вивчити всі прогнози, перед тим як реалізовувати ці проекти, чи справді наша держава отримає від цього великі економічні переваги.
Чорнобильський кодекс
Чорнобильська тема та закони про соціальний захист чорнобильців — дуже чутливі, підкреслив В. Литвин. Голова Верховної Ради виступає за необхідність ухвалення Чорнобильського кодексу. «Сьогодні є необхідність інвентаризації чорнобильського законодавства, сказав він. — І я намагаюся переконати колег по парламенту та уряд у необхідності після проведення такої інвентаризації ухвалити Чорнобильський кодекс». За словами В. Литвина, нині різні аспекти чорнобильської проблематики регулюють більш ніж тисяча нормативно-правових актів, значна частина яких була прийнята ще за радянських часів. Україна виконала всі зобов’язання, що виникли внаслідок аварії на ЧАЕС, зокрема, закрила станцію, однак закордонні партнери не квапляться виконувати свою частину зобов’язань і гарантій. Так, досі остаточно не розв’язано низку проблем, у тому числі не профінансовано на сто відсотків побудову нового об’єкта «Укриття». На ліквідацію наслідків Чорнобильської аварії, у тому числі вирішення соціальних питань, необхідно щорічно близько 75—80 млрд. грн. Тоді як у межах бюджетних можливостей на ці потреби виділяється лише 5—10% від необхідної суми. Разом з тим, зазначив В. Литвин, нинішнього року було знайдено можливості для суттєвого підвищення рівня виплат чорнобильцям, яких нині в Україні налічується 2,5 мільйона, із них 500 тисяч — діти.
Спостереження за виборами
Що стосується місії МПА СНД для спостереження за цьогорічними парламентськими виборами, то глава парламенту наголосив: під час виборів «треба діяти так, щоб комар носа не підточив, щоб не було спокус використовувати адмінресурс».
Київ—Санкт-Петербург—Київ.
