Ще не так давно показники будівельної галузі суттєво псували загальну позитивну статистику Хмельниччини. І от за підсумками роботи в першому кварталі виконано будівельних робіт майже на 120 мільйонів гривень. Торішні цифри перевищені на 12 відсотків. За цим показником у рейтинговій оцінці Хмельниччина зайняла четверте місце серед регіонів країни. Формально цифрами можна втішитись. Але до справжнього прориву в галузі ще далеко.

Виручають промислові об’єкти

Майже весь минулий рік йшли з відставанням. І лише в останньому кварталі вдалось не тільки дістатися до планових показників, а ще й перевищити їх, виконавши робіт на 737 мільйонів гривень. Але, якщо розглянути за об’єктами, стане зрозумілим, що виручили здебільшого великі промислові споруди. До них, приміром, увійшли нові лінії на Кам’янець-Подільському цементному заводі, м’ясний цех у Дунаївцях, приміщення для птахофабрики в Гуменцях. Додали до показників і кілька новозбудованих тваринницьких ферм. Своєрідним ривком стало спорудження ділянки Чернелівського водогону — об’єкта надзвичайно важливого для обласного центру, але на фінансування якого чекали з добрий десяток літ.

Трохи перепало з бюджету і на завершення довгобудів соціальних об’єктів, серед яких кілька поліклінік, шкіл та дитячих садків. Та й у першому кварталі нинішнього року темпів намагалися не зменшувати: вже збудовано майже на 120 мільйонів гривень. Темпи зростання становили понад дванадцять відсотків, проти менше трьох — по країні.

Усе це зовсім не означає, що галузь велетенськими кроками йде вперед. Скажімо, понад половину загального обсягу виконано підприємствами обласного центру. Ще 36 відсотків перепало на будівельників Кам’янця-Подільського та району, Нетішина, Шепетівки та Волочиська. Одне слово, карта новобудов має доволі скромний вигляд. Натомість куди більше тих позначок, де значаться довгобуди та незавершені об’єкти. Таких в області понад півтисячі. Окремі з них уже навіть встигли перейти в розряд аварійних, а тому майбутня доля в них доволі сумнівна. А все — через серйозний брак коштів.

Без фінансування квартир не буде

Та найбільше від цього потерпає житлове будівництво. Після квартирного буму на цьому ринку вже кілька років поспіль якщо не повне затишшя, то серйозний спад. Торік в області було здано 298 тисяч квадратних метрів житла. Але виконання цього завдання давалося так важко, що вже на нинішній рік хотіли зменшити цифру до 250 тисяч. Однак у столиці вирішили, що негоже йти з мінусовими показниками, тому до торішніх даних додали ще й невеличкий приріст. Та чи вдасться виконати це завдання, поки сказати важко. І не тому, що будівельники не готові до великих обсягів робіт. Просто на це не вистачає коштів. Усі джерела фінансування обміліли.

Два роки тому в області було прийнято програму доступного житла. Тоді кількість людей, які перебували на квартирному обліку, перевищила 51 тисячу осіб. Однак програма була розрахована на те, що за умови забезпечення достатніми фінансовими ресурсами з бюджетів усіх рівнів, впровадження пільгового іпотечного кредитування та запровадження нових фінансово-кредитних механізмів дозволить забезпечити житлом близько двох із половиною тисяч сімей. Зрозуміло, що насамперед йшлося переважно про пільговиків і тих, хто мав право скористатись програмою «Доступне житло». А решта безхатьків мала би подбати про свої квадратні метри самостійно, чи то збудувавши власний дім, чи то купивши квартиру. Але тут усе й загальмувалось.

Назбирати грошей на нове житло із зарплати виявилось завданням нереальним. А взяти банківський кредит на купівлю квартири — неможливо. Тим часом навіть пом’якшені умови програми «Доступне житло» передбачають, що 70 відсотків фінансування здійснюється саме за рахунок майбутніх новоселів. Але програми є, а кредитів як не було, так і немає.

Начальник управління регіонального розвитку та містобудування Віра Бригадир звернулася до будівельників краю із проханням терміново переглянути проекти будівництва, зосередившись в основному на одно- та двокімнатних квартирах.

Будівельники стверджують: оптимальні за нинішніх умов відсотки під житлове кредитування мають становити не більше 12. Але зараз вони вдвічі вищі. Мало того, час від часу банки взагалі припиняють видавати гроші під такі замовлення. І що в результаті?

У роки активного будівництва житла майже половина новобудов кредитувалася банками. Тепер цей показник скоротився удесятеро. Він, неначе якір, тримає житлові квадратні метри на мілині.

— Підприємства асоціації «Регіональне будівництво Хмельниччини» готові хоч сьогодні приступати до роботи — є всі ресурси. На жаль, окрім найважливішого — фінансового, — зауважив на зустрічі з колегами голова асоціації, генеральний директор підприємства «Хмельницькзалізобетон» Анатолій Корбут. — Скажімо, відповідно до програми доступного житла в обласному центрі розроблено проектно-кошторисну документацію на спорудження першої черги будинку на сім тисяч квадратних метрів. Виділено майданчик, складені списки майбутніх власників, будівельники стоять на старті, але... Де гарантія, що до кінця року держава виділить обіцяних 30 відсотків від вартості проекту?

За словами досвідченого фахівця, цьогорічне загальнодержавне фінансування згаданої програми передбачає двісті мільйонів гривень. Із цього на область мало би перепасти близько шести мільйонів. Але вже тепер доходять чутки, що цифра може бути скорочена до півтора мільйона.

Копати котлован за таких умов — наражатись на проблеми нового довгобуду, а з ним — нових боргів. Хто відважиться на таке?

На ринку житло дешевшає, а вартість будівництва зростає

До початку будівельної кризи на ринку нерухомості діяло таке правило: житло вигідніше будувати самому, ніж купувати. Тепер тенденції інші. Вартість квадратних метрів на ринку продажів дійшла до мінімальної. А охочих закладати перший камінь у фундамент нового будинку дедалі менше — надто дороге задоволення.

Складається враження, що немає жодної складової у собівартості нового дому, котра б стрімко не пішли вгору. За таких темпів практично неможливо втриматись у рамках від 4,2 до 4,9 тисячі гривень за квадратний метр у новобудові, як того вимагають урядовці. Збільшення вартості матеріалів, енергоносіїв, зростання заробітної плати — все це обов’язковим «фундаментом» лягає в кожен метр житла. Але будівельники не відкидають і того факту, що для здешевлення новобудов сама галузь потребує серйозної модернізації. У різних компаніях називають свої цифри, але їх можна привести до спільного знаменника: зношеність основних засобів виробництва сягнула 70—80 відсотків. З такою технікою швидко, якісно, а головне — дешево не збудуєш. Та й про зниження матеріалоємності доводиться замислюватися дедалі частіше.

Але про які новітні технології на місцях можна вести мову, коли з’ясовується, що в області немає підприємства, котре могло б виготовляти, скажімо, такий матеріал, як газобетон, чи й просто силікатну цеглу.

Про виробництво останнього залишились хіба що спогади та частина корпусів славутського заводу, котрий свого часу успішно постачав силікатну цеглу на новобудови краю. Відновити виробництво можна, але... на все це знову потрібні кошти.

Як і будь-яка галузь економіки, будівництво потерпає без вагомих інвестицій. Галузь підтримується на плаву здебільшого завдяки капіталовкладенням у нові промислові та сільськогосподарські об’єкти. А от охочих інвестувати кошти в нові квартири зовсім небагато. Цей ринок перестав приносити шалені надприбутки. Але зовсім не через те, що попиту на квартири немає. Просто спроможних купити навіть недороге житло стало менше.

 

Хмельницький.

Мал. Миколи КАПУСТИ.