Для мене, як для пасажира, найгнітючюшіою в економічному плані інформацією минулого тижня стала новина про збільшення удвічі тарифів у столичному громадському транспорті. Тролейбус з трамваєм у суботу подорожчали до трьох, а метро — до чотирьох гривень. Причому підземка напередодні ще й організувала киянам казус у вигляді лімітованого продажу жетонів на проїзд — по два в одні руки. Але більше здивувало не це порушення прав споживачів з боку метрополітену, а скарги його керівників з екранів телевізора. Мовляв, до каси підприємства надходить лише десята частина від усієї реклами в підземці. А, буцімто, левова частка цього клондайку осідає невідомо десь в місцевому бюджеті. Водночас у метрополітену не вистачає грошей на ремонт наявного обладнання та рухомого складу. Тому й змушені були керівники підземки на вихідні зробити таку «приємність» пасажирам. Тут у мене ремарка: то, може, шановному пану столичному голові Віталієві Кличку разом із правоохоронними органами варто було б розібратися з цими мільйонними надходженнями, а не поспішати залазити киянам до кишень?
Ще одне логічне запитання, яке на часі: чи здатен хтось врешті-решт навести лад у вітчизняній банківській сфері? Про голову НБУ Валерію Гонтареву вже мовчу, на неї мало сподівань! Але цьому марнотратству хтось має покласти край. Адже, з одного боку, керівники країни плачуться щодо дірявого держбюджету, а з другого — роздаються астрономічні суми не відомо кому, куди й навіщо. Це я про фінансові установи, які масово стають неплатоспроможними. Минулого тижня таким було оголошено банк «Надра». У повідомленні НБУ написано, що основна причина цього рішення — «недокапіталізація банку відповідно до вимог стрес-тестування та неприведення діяльності у відповідність до вимог законодавства України».
Національний банк наголошує, що 99 відсотків усіх клієнтів ПАТ «КБ «Надра» мають депозити в межах передбаченої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми 200 тисяч гривень. Отже, вони отримають заощадження повністю. Але частина з більшими обсягами (таких майже відсоток) одержать свої гроші лише в межах суми, гарантованої фондом.
Власне, мені не хотілося б потрапити ні до того одного відсотка, котрим з усього їхнього вкладу, хоч би яким великим він був, дістанеться лише 200 тисяч гривень. Немає бажання виявитися і серед тих 99 відсотків, яким доведеться тривалий час виручати свої гроші. Припустімо, людина збирала на квартиру й тримала їх в банку, сподіваючися за рахунок відсотків на депозити перекрити втрати від знецінення коштів через інфляцію. А вийшло: якщо на початку 2014-го 200 тис. грн. було майже 25 тисяч доларів, то тепер — менше десяти тисяч. За ці гроші не купити навіть «Ланоса» з кондиціонером (коштує нині майже 230 тис. грн.). Звісно, люди, повіривши банківській системі, потрапили в халепу. Але, чи всіх неплатоспроможних передавати під опіку Фонду гарантування вкладів? Підемо іншим шляхом! Будемо виставляти проблемні банки на продаж. Можливо, якась інша фінансова установа захоче перебрати собі його мережу разом із зобов’язаннями по розрахунках? А так знову доведеться активно друкувати мільярди гривень, щоби розплатитися з вкладниками ще одного проблемного банку.
Тепер увага: НБУ підбив підсумки минулого року. Так ось, банківська система зазнала збитків на 52 мільярди 966 мільйонів гривень. Бідні, бідні банкіри!..
Тим часом золотовалютний резерв країни схуд до переддефолтної позначки в 6,4 мільярда доларів. Ще на початку минулого місяця було 7,5 млрд. дол. Розповідаємо, куди зникає грошовий запас вітчизни. Так ось, 624,4 млн. пішли на погашення та обслуговування державного й гарантованого країною боргу в іноземній валюті. Зокрема — перед МВФ. 464 млн. дол. продано для підтримки платежів НАК «Нафтогаз України» за імпортоване блакитне паливо. Ще 54 млн. було реалізовано на валютних аукціонах, для встановлення індикативного курсу долара. Фактично, народні гроші спрямували на підтримку гривні в дивний спосіб. Ці 54 мільйони доларів дісталися окремим щасливчикам за заниженим курсом. Як то кажуть, без коментарів...
Після майже остаточного спустошення скарбниці країни Нацбанк полишив спроби зміцнювати гривню і додумався нарешті відпустити її у вільне плавання. Минулого тижня в НБУ заявили про відмову від індикативного курсу. З четверга припинено проведення щоденних аукціонів, де на підтримку гривні витрачалося по кілька мільйонів доларів. Але тепер, за галопуючої інфляції, навчити нашу національну валюту не те, що вільно плисти, а хоча б триматися під час регулярних кризових штормів буде нелегко. Як важко борсатися гривні — громадяни мали змогу одразу відчути на собі. Ще в понеділок офіційно долар коштував 16,14 грн. Вже в четвер, у день оголошеного вільного плавання, відбувся спад до майже 18 грн. А в п’ятницю національна валюта офіційно обвалилася до 23,13 грн. Виходить, з початку року долар в Україні подорожчав майже наполовину.
Підсумовувала Галина КВІТКА.
Мал. Олександра МОНАСТИРСЬКОГО.
