Валентин Тимощук із селища Млинів більш як два десятиліття розв’язував кримінальні головоломки — працював у карному розшуку. Службу в міліції завершив на посаді заступника начальника відділу карного розшуку УМВС України в Рівненській області у грудні 2005 року. Тож тепер підполковник міліції у відставці має більше вільного часу, який віддає своєму захопленню — вишиванню.
— У дитинстві часто спостерігав, як мама зимовими вечорами зручно вмощувалась у кріслі і вишивала, — розповідає Валентин Ігорович. —Тоді я був ще малий і не замислювався, чому вона після виснажливої роботи на фермі шукала розради у вишиванні, хоча поступово і собі взявся за голку. Але згодом інтерес до вишивання згас... Спогади дитинства спливли в пам’яті, коли я був у гостях і побачив на стіні вишиту картину. Захотілось і собі спробувати. Вийшло непогано. Перша моя картина — «Павичі п’ють воду». А далі вже не міг зупинитися.
У його колекції кілька десятків вишитих картин, є серед них ікони. За словами Валентина Ігоровича, для їх створення він використовує майже шістдесят кольорів та їх відтінків.
— Процес вишивання відволікає від турбот, заспокоює, стабілізує роботу нервової системи. Мабуть, у такий спосіб колись мама відволікалась від нелегких колгоспних буднів, — каже чоловік.
Дружина і діти з розумінням поставилися до захоплення Валентина Ігоровича, а з часом донька та онук і самі захопилися вишиванням.
У жовтні минулого року у Млинівському районному будинку дозвілля відбулась виставка вишитих картин Валентина Тимощука. Жителі селища та його гості мали можливість милуватися ними та оцінити талант митця. Свої картини Валентин Ігорович не продає, може лише подарувати. Такі подарунки прикрашають будинки Києва, Криму, а також є за кордоном — у Росії, Італії, де проживають наші земляки.
Тамара ЛИСЕНКО, начальник СЗГ УМВСУ в Рівненській області, підполковник міліції.
Фото автора.
Валентин Тимощук розповідає про техніку вишивки гуртківцям Млинівського туристично-краєзнавчого центру творчості учнівської молоді.
