Як упоратися з часом

Сформулюй стратегічні цілі. Це може бути уявна картинка, мрія: яким ти себе бачиш за 10, 20, 30 років. Якщо людина не визначила свій «курс», довгострокову мету, то вона, звичайно, буде рухатись. Але часто — у протилежний бік. Тому дуже важливо мати модель свого життя. Потім берися до середньострокових цілей — на рік, два, п’ять. Останній етап — утілення дрібніших цілей: на місяць, тиждень та день. Сфокусуйся на них. Корабель завжди має бачити маяк на березі. Не зупиняйся і прямуй до мети.

Вищий пілотаж у тайм-менеджменті — підтримка балансу між роботою, навчанням, відпочинком та хобі. Це особливо складно, якщо ти одночасно навчаєшся і працюєш або вчишся і займаєшся спортом. Тому склади детальний план. Розпиши увесь місяць: на сьогодні, завтра, тиждень. Розподіли сфери свого життя і намагайся вкласти в план. Так ти розвантажиш щільний графік.

Це переживає кожен: безцільне «клікання» мишкою в Інтернеті, кількагодинний перегляд телевізора, довгі розмови по телефону, відволікання на різноманітні дрібниці. Запитай себе: скільки часу на день я можу використовувати Інтернет та інші засоби зв’язку, щоб досягти своїх цілей у навчанні та роботі? Окресли важливі завдання: це не дасть безцільно «плавати» в онлайні. Готуйся до іспитів у тиші та затишку. Якщо ввімкнути музику чи телевізор, мізки підсвідомо «закачають» зайву інформацію.

Якщо є втома, продуктивність такої праці критично низька. Тому починай будь-яку справу з гарного відпочинку. Прислухайся до власного організму, враховуй біоритми: комусь матеріал дається легше зранку, комусь — увечері. Не сиди камінцем цілий день, роби маленьку зарядку кожну годину-півтори, прогулюйся —міняй види діяльності. Ідеальний час, щоб заснути, — від десятої до дванадцятої вечора. Саме тоді мізки та організм найкраще відпочинуть.

Готуватися за три дні — робота для результату, а не для знань. Краще потроху вчити протягом року або хоча б за тиждень-два до часу ікс. Якщо частина матеріалу вже вивчена, розбий решту на кілька складових і кожного дня опановуй запланований обсяг. Починай із важчого: попереду буде кілька годин для повторення. Важливо знати ресурси власної пам’яті. Запам’ятовуй через зорові образи. Запиши свій голос на диктофон, щоб швидко прослухати і згадати матеріал. Коли я навчалася в університеті, то робила опорний конспект для кожного білета. Наша пам’ять влаштована так, що достатньо згадати лише кілька фраз, а решта «розкрутиться» сама. Спробуй різні способи, доки не зрозумієш, що підходить саме тобі.

Чому нам не вистачає часу? Є дві популярні думки. Перша: проблема — в самій людині, друга — в зовнішніх обставинах, котрі на нас тиснуть. Насправді на нас впливає і те, й інше. Щоб досягти мети і знайти вільний час, будь готовий / готова до самодисципліни й контролю. Але май обережність, активно змінюючи щось: другий бік медалі — трудоголізм. Часто це «вихід» людини від нереалізованості в інших сферах, як-то в особистому житті.

Це зветься прокрастинацією. Зазвичай ми не відкладаємо справи, які подобаються. Натомість відмахуємося від того, що задоволення не приносить. Найпростіша порада — взяти себе в руки і не зволікати. Іспити нікуди не втечуть і рано чи пізно доведеться до них готуватися.

Допоможи собі сам / сама. Заведи блокнот і записуй у ньому справи, зроблені за день. Занотовуй саме те, що вже виконано, а не плани на завтра. Опиши, які внутрішні перешкоди ти відчував / відчувала під час виконання завдань, що відклалося на потім і чому. Цей аналіз допоможе розібратися зі своїм внутрішнім світом.

Будь-яка діяльність потребує зусиль: фізичних, психологічних, а також самовдосконалення. Змін можна досягти лише тоді, коли докладаєш зусилля. Визнач свою мотивацію, дай відповідь: для чого я це роблю? Усвідом себе, свої бажання та цілі. Тоді можна скласти план і ефективно розподіляти час. При цьому пам’ятай: заплановане має бути виконане. Відкладені справи позбавляють упевненості. І навпаки: втілиш багато задуманого — працюватимеш ефективніше.