Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», громадяни України в абсолютній більшості підтримують соціальні ініціативи Президента і готові істотно поліпшити своє ставлення до глави держави в разі їх успішного виконання. 58 відсотків опитаних добре поінформовані про оголошені на початку березня соціальні пропозиції Віктора Януковича, а 9 відсотків взагалі нічого про це не чули. Абсолютна більшість респондентів (від 84 до 94 відсотків) схвалюють обіцянки влади «жити краще». А саме: ідею (щоправда, не нову) створення нових робочих місць для молоді та осіб передпенсійного віку, стабілізацію цін на ліки, підвищення пенсій, виплату компенсацій за знеціненими вкладами Ощадбанку колишнього СРСР, запровадження податку на багатство...

Проте вірять в успішне виконання тих соціальних планів значно менше людей. До того ж більшість (75 %) вважають ці наміри популізмом, на які грошей в державі немає.
Схожа практика заяв щодо поліпшення добробуту громадян «вже сьогодні» не нова. Напередодні чергових виборів влада та опозиція активно змагаються у цьому жанрі. Такі залицяння до виборців почалися ще у 2004 році за прем’єрства Віктора Януковича, каже експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко. Тоді в Україні стартувала пенсійна реформа. І після внесення змін до законодавства замість того, щоб пенсія становила певний відсоток від заробітної плати, її прирівняли до прожиткового мінімуму. Проте грішми цей крок уряду не був підкріплений і спричинив зростання цін та інфляцію. Відтоді, вважає експерт, і почалася гонка популізму.
У 2006—2007 роках економічна ситуація в країні дещо покращилась — почав розвиватися малий та середній бізнес. А потім картину зіпсувала світова економічна криза. Нагадаємо: Юлія Тимошенко на президентські вибори у 2007 році йшла з програмою «Український прорив», що містила понад 700 ініціатив, здебільшого соціальних. Віктор Ющенко в передвиборній платформі «Десять кроків назустріч людям» обіцяв, зокрема, мільйон робочих місць. Кожен кандидат обіцяв істотно підвищити прожитковий мінімум, зарплати та пенсії. Однак ці пропозиції не могли бути профінансовані держбюджетом. За словами Юрія Гаврилечка, з 1999 року практично не змінюється споживчий кошик, на підставі якого й розраховується прожитковий мінімум. А це Кабмін має робити кожні п’ять років.
— Який нині реальний прожитковий мінімум в Україні, ми не знаємо. Натомість маємо віртуальний показник, який базується на можливостях бюджету, проте  не має жодного стосунку до реального життя, — коментує «Голосу України» експерт Фонду суспільної безпеки. — При цьому влада заявляє, що економіка дає можливість підвищувати соціальні стандарти. Однак сам уряд від першого до другого читання закону про держбюджет на цей рік погіршив прогноз ВВП з 5 до 3,9 відсотка. Зменшились усі показники, в тому числі й фонд оплати праці, з якого йдуть відрахування в Пенсійний фонд. Отож за низьких економічних показників соціальні видатки зростати не можуть.