Так писав у 60-ті роки минулого століття про свого рятівника, лікаря-офтальмолога Івана Мазура відомий український поет Володимир Сосюра. Він приїжджав до Тернополя лікувати хворі очі, і тут йому допомогли. Завдяки Івану Степановичу, учню В. Філатова, Тернопіль був тоді не менш відомим, ніж Одеса. Про це свідчать листи вдячних пацієнтів не лише з усіх куточків України, а й із зарубіжжя. Вони представлені на виставці в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, присвяченій 120-річчю відомого офтальмолога, заслуженого лікаря УРСР, громадського діяча Івана Степановича Мазура.
Уродженець Кіровоградщини, він військовим фельдшером пройшов Першу світову війну, військовим лікарем — Другу, а у післявоєнні часи працював у Тернополі. Двері його квартири постійно були в осаді хворих та їхніх родичів, тому він навіть табличку вивісив, коли буває вдома, щоб дарма не стукали і не дзвонили.
На виставці також представлені інструменти офтальмолога різних часів. Є тут і збірочка поезій Володимира Сосюри «Поезія не спить» з автографом автора: «Дорогому Івану Степановичу Мазуру з любов’ю. Володимир Сосюра», два листи, написані ним у Тернополі і датовані 1960, 1961 роками, багато документів, листів, фотознімків. Виставка цікава не лише студентам-медикам, практикуючим лікарям, а й усім тернополянам. Дуже добре, що працівники музею нагадують, які видатні люди прославили край.
