Почуйте нас

 

«Пане Президенте! — починають лист автори, — Ви остання надія і єдиний рятівний круг для малого і середнього вітчизняного підприємництва. Коловорот урядових псевдореформ все глибше і міцніше затягує нас у безпросвітну чорну безодню, не полишаючи жодних надій тисячам і тисячам підприємців Сумщини, і не тільки, вибратися з цієї страшної ковбані...».

— Дані про «розквіт» українського малого і середнього підприємництва нинішня влада приховує не за сімома, а за 77 печатками, — стверджує голова Сумської обласного осередку Всеукраїнського громадського об’єднання «Фортеця», керівник Спілки підприємців, орендарів та власників Сумщини Світлана Іченська.

Ця засекреченість, думається, не випадкова. За нею можновладні «піклувальники» з усієї сили намагаються приховати свої «реформаторські здобутки» стосовно масового зубожіння українців. За даними тієї ж «Фортеці», два останні роки малий приватний бізнес тане в Україні, немов сніг під квітневим сонцем. Якщо до прийняття нового Податкового кодексу на єдиному податку в державі налічувалося близько трьох мільйонів підприємців, то нині, вважають у «Фортеці», набереться заледве мільйон. На Сумщині, за даними багатьох незалежних громадських організацій, за цей час держава «сплела постоли» тисячам і тисячам «акул» малого бізнесу. Торік, приміром, лише у Шостці за офіційними даними, озвученими місцевими ЗМІ, з «торбами навперейми» у світ за очі подалися у пошуках кращої долі понад сімсот підприємців. Однак це, схоже, лише слабенькі весняні квіточки, які ось-ось стануть ягідками великого смутку і відчаю. Адже сьогодні вже готові повторити долю «співтоваришів» нові тисячі представників вищої вагової категорії — середнього бізнесу.

Для багатьох із них прихованою міною сповільненої дії стало запровадження в новому Податковому кодексі норми про підвищення орендної плати за землю з 1 до 3—12 відсотків.

«...Звертаємося до Вас, пане Президенте, з цим колективним зверненням для захисту наших інтересів та з проханням допомогти у збереженні підприємництва від незаконних дій податкових та судових органів, які своїми діями і ухвалами, по суті, знищують середній бізнес...». До того ж, на моє переконання, по-варварськи. Пояснення просте. Необачно наобіцявши пересічним українцям «світле соціальне майбутнє», уряд пана Азарова одразу став перед дилемою: де на це  брати кошти? В олігархів? Краще не милитися: ті, замість дати грошей скрутять дулю. Тому урядові «реформатори» і взялися «за культивацію» малого і середнього бізнесу шляхом підвищення податкових оброків.

Серед підписантів звернення керівники ПрАТ «Сумська фірма «Усе для дому». На його прикладі й покажемо «турботу» державних «благодійників» про розвиток середнього бізнесу в Україні.

На ринок області на початку 90-х фірма ввійшла у всеозброєнні: з Будинком меблів і 16 магазинами в регіоні. Сконцентрувавши зусилля на виробництві та реалізації м’яких і корпусних меблів, вона півтора десятиріччя поступово нарощувала насамперед власні виробничі потужності на основі сучасних технологій. Тож недорогу та якісну продукцію підприємства споживачі відривали з руками. До речі, нарощування обсягів виробництва супроводжувалося зростанням чисельності персоналу. Так, у середині позаминулого десятиріччя на фірмі було зайнято близько 90 осіб.

— Нині й третини від цієї кількості не набереться, — зітхає голова наглядової ради «Усе для дому» Микола Крамар.

Перший удар завдала криза 2008 року. Тоді на «вільні хліби» фірма відправила майже 20 робітників. Та, попри спад попиту на меблі через хронічне безгрошів’я (на середину 2009-го заборгованість із зарплати лише в обласному центрі доповзла до 30 мільйонів гривень із «хвостиком»), її персонал упродовж двох наступних років безпосередньо у виробництво інвестував кількасот тисяч гривень.

— І коли вже було зажевріла надія вийти, а потім і перевершити попередні обсяги, влада перекреслила ці сподівання вже нокаутуючим ударом — прийняттям нового Податкового кодексу, в якому орендна плата за землю зросла з одного відсотка у 3—12 разів, — продовжує Микола Крамар. — До того ж «державні мужі» причесали під один гребінець як орендарів сільськогосподарських угідь, так і орендарів міської землі, на якій розташовані їхні виробничі й торговельні приміщення.

За словами співрозмовника, після команди: «Вперед!» податківці пішли в наступ на середній бізнес поротно і побатальйонно. Образно кажучи, атакують із кущів: здійснюють камеральні перевірки, а відтак і нарахування, не відриваючись від стільців у власних кабінетах.

— Либонь, згадали про стахановський метод, — скаржиться директор ТОВ «Суми фірма «Одяг» Галина Шовкун. — А тому й нараховують «по-ударному», чи то пак як нечистий нашепче: одним підприємцям орендну плату за землю піднімають до трьох, іншим одразу до 12 відсотків. І жодної на них управи.

Це, на жаль, сувора українська дійсність.

— У першій половині минулого року позови представників малого і середнього бізнесу щодо неправомочності нарахування податків за новими розцінками суди задовольняли фіфті-фіфті: половину на користь позивачів, решту — податківців, — підтримує її Микола Крамар. — А потім почали штампувати ухвали в одні ворота — тільки на користь наших опонентів. Один із суддів у приватній розмові відкрито заявив: не мильтеся — голитися не доведеться. Наказ «підібрати вас під ніготь» надійшов зі столиці. Ось і робіть висновки.

— Це схоже на правду, — погоджується Світлана Іченська. — Скарг на податкове і судове свавілля, щодо підвищення орендної плати на землю не злічити. Та, як відомо, батогом обуха не перебити. Ось підприємці середньої руки й отримують запаморочливі рахунки за оренду землі. Висновок напрошується один: горезвісне верховенство закону у нас лише для пересічних громадян, а для «обраних» — хіба що на папері. Тому й чинять свавілля, як і коли заманеться.

А й справді. Пунктом 228.1 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. А отже, єдиною правовою підставою для нарахування та сплати за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності є саме договір оренди (користування), що укладений у встановленому законом порядку та відповідає певній формі. Однак і це ще не все. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. оренда землі — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Баста. 

— Прикро, але закони у нас, справді, як дишло, — коментує ситуацію голова правління ПАТ «Сумигосптовари» Валерій Розумейко. — У чиїх руках — тим осанну й співають. А в нас бажаючих крутити законами на свій розсуд, мов грибів після дощу. І всім дай, дай і дай...

— Стосовно апетитів сумські стернові і столицю за пояс запхнуть, — переконує Микола Крамар.

Я було засумнівався, та співрозмовник виклав переді мною два офіційні документи — розрахунки орендної плати за землю за 2006-й і 2010 рік, завірені підписами і печатками офіційних осіб. Так ось, якщо у 2006-му ПрАТ «Сумська фірма «Усе для дому» за оренду землі сплатила до міського бюджету 43342 гривні, то в 2010-му — вже 104353. Тобто майже у 2,5 разу більше

— А за попереднє десятиріччя орендна вартість загалом зросла у п’ять разів, — знову бере слово Галина Шовкун. — І ось тепер руками податківців та судів держава намагається накинути на малих та середніх підприємців нове податкове ярмо, яке спровадить усіх нас у безвість.

Згідно з тим-таки Податковим кодексом України орендарі повинні сплачувати збільшений розмір орендної плати лише в разі внесення відповідних змін до чинних договорів оренди земельної ділянки. Та, повторюся, для податківців і суддів нині Закон — команда зверху. А те, що договори було укладено 10 чи 15 років тому, їх аніскільки не бентежить. Тим часом завдяки податковому «послабленню» ПрАТ «Сумська фірма «Усе для дому» за два останні роки «ужалася» вдвічі — із 55 до 23 працюючих, а минулорічні збитки в ній перевищили 110 тисяч гривень. Тож, як зізнався Микола Крамар, якщо податківці за минулий рік донарахують за «камеральними розцінками» за оренду землі додатково 245 тисяч гривень (не виключено, адже за перших п’ять місяців уже донарахували понад 100 тисяч. — Авт.), вони не знайдуть таких коштів навіть якщо їм і руки, і ноги, і голови повідкручують.

Інших підписантів звернення, завдячуючи державній «опіці» малим та середнім бізнесом, податкові опричники також не сьогодні-завтра поставлять навколішки. Так ПАТ «Сумигосптовари», КП Маслосирбаза», ТОВ «Берізка», ТОВ «Суми-Лада», ТОВ «Ремпобуттехніка», ТОВ «Автомобіліст» та десятки інших вже скоротили в себе чисельність працюючих майже на третину.

А скільки їхніх колег наказали довго жити? 

На моє запитання, для чого можновладці, на їхню думку, так безпардонно і нахабно знищують мале і середнє підприємництво, п’ятеро учасників міні-круглого столу в один голос відповіли: «Розчищають шлях для великих «динозаврів».

З огляду на те, що за орендовану землю згідно з договорами вони справно сплачують один відсоток «подушного» до міської казни, моїх співрозмовників дуже цікавить доля наднормативних податків, які митарі нині вибивають із підприємців?

— Малоймовірно, щоб ці гроші працювали на громаду, адже в разі непередбачених надходжень місцева влада змушена негайно вносити корективи до міського бюджету, — розмірковує Микола Крамар. — А ці корективи ні торік, ні нинішнього року не здійснювали. То куди ж вони зникають?.. Цікаве запитання.

— Ми чітко виконуємо умови договори, укладеного з містом, — каже Микола Крамар. — Оскільки їх ніхто не скасовував, то дії податківців можна кваліфікувати як беззаконня, яке завжди було передвісником анархії. А якщо в уряду не сходиться дебет із кредитом, то чому за його прорахунки мають розраховуватися підприємці?

— Податковим свавіллям обурена вся Україна: Луганськ, Харків, Полтава, Крим... — зізнається Світлана Іченська. — Кримські підприємці, яким поголовно підвищили орендну плату до 12 відсотків, на знак протесту так нагнали страху владі, що вона одразу знизила податкову ставку вчетверо.

За словами С. Іченської, громадські організації звернулися до Мін’юсту України по роз’яснення: що в нашій державі первинно — закони чи Податковий кодекс, зліплений наспіх під себе вітчизняними можновладцями?..

Сумська область.