У Національній академії внутрішніх справ 19—20 квітня відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція на тему «Державотворення та правотворення в період реформ: питання теорії та практики». Захід був присвячений питанням розбудови громадянського суспільства та правової держави, модернізації Конституції України, адміністративно-правової реформи, проблемам реформування кримінального, кримінально-процесуального, цивільного, господарського та земельного законодавства, а також удосконаленню кримінологічних засад протидії злочинності в Україні.
Головна мета конференції — пошук нових ідей і концепцій модернізації України у політичних і соціально-економічних реаліях сьогодення та залучення до цього процесу як досвідчених, так і молодих науковців із НАВС та інших провідних наукових установ і навчальних закладів.
На відміну від попередніх років, нинішня конференція, організована навчально-науковим інститутом заочного та дистанційного навчання Національної академії внутрішніх справ за підтримки Національної академії правових наук України, об’єднала для серйозної наукової дискусії не тільки провідних фахівців і студентів, слухачів й ад’юнктів цієї академії, а й науковців з інших наукових установ і вищих навчальних закладів з усієї України, а також із сусідніх держав — Польщі та Російської Федерації.
У конференції взяло участь керівництво академії, Національної академії правових наук України і, зокрема, Київського регіонального центру НАПрН України, представники Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту законодавства Верховної Ради України і представники органів державної влади, зокрема народні депутати України.
На конференції також були представлені й правові школи таких провідних вищих навчальних закладів як Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Національна академія державного управління при Президентові України, Національна академія прокуратури України, Луганський державний університет внутрішніх справ імені генерала Е. О. Дідоренка, Донецький інститут внутрішніх справ, Український державний університет фінансів і зовнішньої торгівлі, Східноєвропейський університет економіки та менеджменту, Міжрегіональна академія управління персоналом, а також юридичних факультетів та інститутів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Острозька академія», Національного авіаційного університету, Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Волинського національного університету імені Лесі Українки й ін.
Уперше учасниками щорічної науково-практичної конференції в навчально-науковому інституті заочного та дистанційного навчання стали і правознавці з Вищої школи безпеки і охорони імені маршала Ю. Пілсудського (м. Варшава, Польща), Національного дослідницького університету «Вища школа економіки» (м. Санкт-Петербург, Російська Федерація) та Вищої торговельної школи (м. Радом, Польща).
Курс на докорінні зміни
Відкриваючи конференцію зі вступним словом, ректор Національної академії внутрішніх справ професор Валентин Коваленко наголосив, що вищим керівництвом держави нині обрано курс на докорінні зміни у житті суспільства та держави, на формування сучасної, соціально орієнтованої ринкової економіки, на модернізацію України. Водночас, розвиток сучасної правової держави потребує осмислення її соціального призначення, усвідомлення магістральних шляхів і тенденцій державного будівництва, застосування відповідних знань для наукового обґрунтування основних напрямів реформування сучасної Української держави. Для цього суспільству та державі необхідні нові і, можливо, неординарні ідеї та концепції.
Особлива увага у виступі ректора академії приділялася питанням модернізації Конституції України та організації діяльності Конституційної Асамблеї, положення про яку має бути затверджене найближчим часом указом глави держави. Ректор висловив переконаність у тому, що 
в роботі Конституційної Асамблеї братимуть участь і кращі фахівці академії.
Адже до безпосередньої розробки концепції організації та діяльності Конституційної Асамблеї долучалися професори академії Анатолій Колодій і Владислав Федоренко. Неабиякий інтерес до удосконалення Основного Закону виявляють і курсанти та студенти, ад’юнкти, аспіранти і докторанти академії.
У доповіді професора Валентина Коваленка також проводилася думка про важливість модернізації системи правоохоронних органів України, що підтверджує й зміст Указу Президента України від 6 квітня 2012 року № 252 «Про Комітет з питань реформування правоохоронних органів». Очевидно, що до наукового забезпечення цього комітету будуть задіяні й профільні фахівці академії. Адже саме ними на сьогодні уже розроблено два проекти Концепції реформи органів кримінальної юстиції України. Один — за дорученням Кабінету Міністрів України, другий — за власної ініціативи. Прийняття ж нового Кримінального процесуального кодексу України стає своєрідним каталізатором для удосконалення системи правоохоронних органів і, зокрема, для подальшої оптимізації системи відомчої освіти у МВС України та удосконалення процесу підготовки високоосвічених працівників для органів внутрішніх справ.
Суб’єктивні виборчі права та їх реалізація
Із доповіддю, присвяченою актуальним питанням виборчого права, виступив народний депутат України Юрій Ключковський. Ним було порушено низку питань, що стосуються змісту суб’єктивних виборчих прав і їх реалізації. Зокрема, депутатом були висловлені пропозиції щодо проблем чинного законодавства про вибори народних депутатів України, у контексті його реалізації на чергових виборах нового складу парламенту восени 2012 року.
Із привітанням від керівництва Національної академії правових наук до учасників конференції звернувся завідувач управління зв’язків з органами державної влади та міжнародними організаціями Національної академії правових наук України, академік НАПрН України, професор Олександр Скрипнюк. Учений висловив переконання, що ця конференція є важливою для сучасного вітчизняного державотворення та правотворення, оскільки її учасники закликані організаторами конференції до шляхетної мети — генерувати нові думки, ідеї, концепції та практичні рекомендації, спрямовані на теоретико-методологічне забезпечення модернізації України.
Академік Олександр Скрипнюк відзначив, що ця конференція є спільним науковим заходом Національної академії внутрішніх справ і Національної академії правових наук. А також згадав про те, що ректор академії професор Валентин Коваленко, перший проректор академії проф. Василь Шакун, а також низка інших професорів академії є членами-кореспондентами Національної академії правових наук. І цей захід є черговим свідченням плідної роботи Національної академії правових наук України із провідними юридичними вищими закладами освіти, до яких, поза всяким сумнівом, належить і Національна академія внутрішніх справ.
Використання зарубіжного досвіду
Із вітаннями і власним баченням спільних шляхів і напрямів реформ у Польщі та Україні виступив представник Вищої школи безпеки і охорони ім. маршала Ю. Пілсудського професор Єжи Кєлбович, який висловив переконання про необхідність використання українськими правниками зарубіжного досвіду реформ і методики їх наукового забезпечення. Відзначивши високий потенціал Національної академії внутрішніх справ, відомий і в Польщі, професор Єжи Кєлбович висловив надію на налагодження співпраці Вищої школи безпеки і охорони ім. маршала Ю. Пілсудського з Національною академією внутрішніх справ.
Бурхливі обговорення викликала доповідь завідувача кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка доцента Любомира Бориславського «Тернистий шлях Основного Закону Української держави», який зосередив увагу на впливі рішень Конституційного Суду України на реформування Основного Закону. Учений також наголосив, що
основними напрямами модернізації Конституції України на сьогодні є організаційно-політичний, конституційний і законодавчо-регулятивний.
 Він також охарактеризував їх зміст і висловив надію на плідність і виваженість роботи Конституційної Асамблеї.
Із привітаннями від польських науковців виступила й декан факультету правничих наук Вищої торгівельної школи (м. Радом, Республіка Польща), кандидат юридичних наук доцент Ева Ясюк, яка розповіла про важливість нинішніх українських реформ для євроінтеграційного курсу України, а також висловила готовність долучитися до науково-експертного забезпечення цих реформ разом із іншими польськими науковцями.
Актуальною стала доповідь представника Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України доктора юридичних наук Олександра Батанова «Конституція як правова основа становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні». У ній науковець визначив основні напрями розбудови місцевого самоврядування в Україні. Також Олександр Батанов наголосив, що в Україні зарано реформувати місцеве самоврядування — для початку його треба створити. І без підтримки науковців це завдання держави не зможе бути вирішеним ефективно. Водночас, і вчені мають відійти від очікувальної позиції й докласти зусиль до роботи щодо створення дієвого місцевого самоврядування в Україні.
Завідувач кафедри державно-правових дисциплін Національної академії прокуратури України, доктор юридичних наук професор Семен Стеценко розповів про Конституційний Суд України як суб’єкт правового впливу на державну політику у сфері охорони здоров’я та загострив увагу на необхідності запровадження ефективних механізмів реалізації громадянами свого конституційного права на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.
Цікаві доповіді для учасників конференції презентували й професори Національної академії внутрішніх справ Станіслав Гусарєв, Юрій Заіка, Олександр Колб, Анатолій Колодій, Оксана Кузьменко, Владислав Федоренко та ін. Зокрема, професор Анатолій Колодій зазначив, що результативна конституційна реформа вимагає доброї й продуманої програми свого проведення, а також довів до учасників конференції власне бачення основних змін, яких нині потребує Конституція України, насамперед, щодо конституювання громадянського суспільства та запровадження реалістичної системи конституційних прав і свобод людини. Професор Владислав Федоренко проаналізував основні етапи конституційної реформи, яка не припинялася в Україні з часу створення Основного Закону, а також висловив переконаність щодо теоретико-методологічної та експертної підтримки науковцями академії діяльності Конституційної Асамблеї.
Плідною виявилася й робота в шести секціях конференції, головними учасниками якої стали слухачі та студенти, аспіранти та ад’юнкти Національної академії внутрішніх справ, а також із інших вищих навчальних закладів. Професор Єжи Кєлбович, який виступив на секційному засіданні з доповіддю «Правосуддя в конституціях України і Польщі — порівняльно-правовий аналіз», підбиваючи підсумки конференції, відзначив високий рівень підготовки учасників конференції та бажання запровадити подібний формат конференції, коли професура на рівних спілкується зі студентами щодо найбільш гострих питань державотворення та правотворення, у себе вдома — у Польщі.
За результатами конференції її найактивніші учасники, а саме студенти і слухачі Національної академії внутрішніх справ, представники інших вищих навчальних закладів і гості з Польщі та Російської Федерації були нагороджені грамотами. Але найбільшим здобутком конференції стали нові ідеї, концепції та пропозиції, напрацьовані її учасниками. Вони знайдуть своє втілення в майбутніх наукових роботах і законопроектах і сприятимуть подальшому розвиткові громадянського суспільства та модернізації України як демократичної, соціальної, правової держави.
Фото прес-служби академії.