Страва, яку одночасно можна назвати й першою, і другою, прийшла до нас ще з козацьких часів. Добре знають її і ветерани — на День Перемоги для них традиційно варять солдатську кашу або партизанський куліш. Та й молодь на пікніку не відмовиться перекусити гарячою юшкою.
Класичний куліш готують із пшоняної крупи та сала. Інше — що є під рукою. Зазвичай кладуть моркву та картоплю, ріпчасту або зелену цибулю, корінь петрушки, селери або пастернаку. Можна покласти часник і зелень (кріп, петрушку, кінзу). І звичайно ж — сіль і спеції на смак.
Готуючи куліш, важливо вгадати з густотою. Ложка в ньому стояти не повинна, але й крупа крупу також не має доганяти. Удалий куліш у тарілці не розшаровується.
У чавунці скип’ятіть підсолену воду, покладіть у неї крупно нарізану моркву та проваріть до напівготовності. Потім додайте нарізану брусочками або кубиками картоплю. А через хвилин 5 — промиту крупу (приблизно склянка крупи на півтора літри води).
Разом із крупою можете додати дрібно нарізану цибулю і спеції. Проваріть до готовності й не забудьте про заправку. Ідеально підходять прожарені до золотавого кольору шкварки. Також це може бути сало, перетерте із сіллю, часником і зеленню, або тушонка.
При приготуванні м’ясного куліша спочатку, як звичайно, варять бульйон, а потім на його основі готують кашу, заправляючи її салом і зеленню. Тут уже сала беруть поменше, а зелені побільше.
Куліш, приготований на багатті, заправлений димком і гарним настроєм, неодмінно вийде дуже смачним!
