Рівняння без невідомих

Футбол. Кубок України. Фінальний матч. «Металург» (Донецьк) — «Шахтар» (Донецьк). 1:2. Голи: Тейшейра, 22, Морозюк, 69, Кучер, 104.

«Металург»: Бандура, Морозюк, Чечер, Воловик, Шина, Мкртчян, Лазич, Соарес (Міщенко, 112), Дімітров (Даніло, 90), Казарян (Нельсон, 74), Траоре. Тренер — Володимир П’ятенко.

«Шахтар»: П’ятов, Срна, Ракицький, Кучер, Рац, Фернандіньо, Гай (Степаненко, 102), Тейшейра, Вілліан, Мхітарян (Коста, 62), Адріано (Селезньов, 106). Тренер — Мірча Луческу.

Рефері — Анатолій Абдула (Харків); асистенти — Наталя Рачинська (Київ), Олександр Корнійко (Полтавська область).

6 травня. Київ. НСК «Олімпійський». 47 314 глядачів. 19 градусів.

Ще до початку було відомо, що приз дістанеться тільки донецькому клубу. Це як у математиці — рівняння без жодних невідомих, усе ясно, мов Божий день. Іншого варіанта не було. Отже, заслужено перемогли одні донеччани, але й інші зіграли гідно.

Як і очікувалося, футболісти «Металурга» не кинулися в атаку стрімголов. Насамперед вони більше дбали про міцні тили, знаючи, з якою атакою мають справу. Але й коли пропустили, відігруватися не побігли. Немає слів, перевага «Шахтаря» була чималою. Епізодами «гірники» (особливо бразильці) шматували і пресували «металургів» надто сильно, притискаючи тих до їхніх воріт. І в згаданих епізодах оборона умовних господарів була досить грамотною, а воротар Олександр Бандура діяв просто відмінно.

До речі, враховуючи воротарські втрати в збірній, можливо, Олегові Блохіну варто було б пильніше придивитися до 25-річного стража воріт «металургів». Він став основним воротарем у своїй команді. В чотирьох матчах (два з додатковим часом), котрі передували фіналові, Олександр не пропустив жодного м’яча. На цій позитивній хвилі воротар діяв і у фіналі. Згадаймо, як у дебюті поєдинку Бандура парирував надскладний удар Вілліана у дальній кут.

Але врятувати ситуацію, коли оборонці біло-синіх дозволили Тейшейрі прийняти м’яч і увійти до карного майданчика, Бандура не зміг. Там, як кажуть, усе було справою техніки. А вона у бразильця, погодьтеся, на належному рівні. Алекс мав змогу перекинути м’яча через воротаря і впевнено скористався шансом. Заради справедливості зазначимо, що в першій половині «Шахтар» мав достатньо моментів, щоб збільшити рахунок. Але його суперник витерпів.

Щодо якості гри в цілому, то вона відбувалася на доброму рівні. Та й інтригу нікуди не подінеш, вона була, і все тут. Особливо в другому таймі, коли «Металург» додав обертів. А надто протягом останніх півгодини другого тайму основного часу. Зрештою, і рахунок зрівняв (Морозюк забив зі штрафного), і до останньої миті боровся за перемогу.

Справа перейшла в овертайм. Але післяматчеві пенальті не знадобилися, бо «Шахтар» завдав переможного удару. Справу почав пострілом Ярослав Ракицький, Бандура відбив. Але Олександр Кучер вправно зіграв на добивання.

Це восьмий успіх «гірників» у кубковому турнірі. І вони майже наздогнали київське «Динамо», в якого дев’ять переможних фіналів. Одне слово, вболівальники, котрих на трибунах головного стадіону країни зібралося багато, не пошкодували, що прийшли.

Наставник тріумфаторів Мірча Луческу так оцінив подію:

— Думаю, це була видовищна гра, спектакль, який задовольнив глядачів. Ми мали повну перевагу в першому таймі, могли забивати раніше. Якби забили другий м’яч, було б простіше. Але не використовували моменти, і, як зазвичай буває, гравців покинула впевненість у своїх силах.

Фінал показав, що фаворит не завжди сильніше. Можливо, мої підопічні були організованіші, наполегливіші в атаці і виграли Кубок. Але було видно, що в кінці поєдинку футболісти втомилися. Не очікував, що «Металург» чинитиме такий опір. За свою самовідданість наші суперники заслужили оплески. Вони добре підготувалися до цієї зустрічі...