Питання не ставити, камери не діставати

Напередодні форуму один із національних телеканалів видав в ефір докладну передачу для споживачів про сервіс у двох найбільших готелях Херсона з вкрай негативними відгуками про них. Один із готелів, що претендує на «три зірки», виявився відверто брудним, як остання нічліжка, а в другий відому ведучу та її оператора з відеокамерою просто не пустили, хоча в ньому було зарезервовано номер. «Гасити» скандал на місце подій спішно примчав міський голова Володимир Сальдо, однак його втручання не допомогло. Персонал приватного готелю став грудьми, аби тільки не видавати своїх «секретів», після чого градоначальник спересердя назвав «гостинний» заклад «ганьбою міста». Про це, до речі, написали мало не всі друковані та інтернет-видання краю.

Цілком зрозуміло, що й журналісти, й бізнесмени насамперед хотіли почути від організаторів форуму слушні пропозиції саме стосовно можливостей поліпшити інфраструктуру для обслуговування туристів. Адже щоб приймати на відпочинок іноземців, потрібні «повітряні ворота», а єдиний в області Херсонський аеропорт уже десяток років не працює. І хоча в «Білому домі» обіцяють от-от підшукати для об’єкта інвесторів, усі ці обіцянки закінчуються пшиком — дійшло до того, що аеропорт навіть перестали охороняти, оскільки охоронцям не платили зарплату, й вони змушені були звільнитися. Однак ніяких конкретних і таких, що їх можна реалізувати, ідей на форумі ніхто не висловив — їх «завбачливо» замінили... концертом місцевих артистів з піснями й танцями в улюбленому для українських чиновників «шароварному» стилі. А під завісу глава облдержадміністрації Микола Костяк на прес-конференції вкотре туманно пообіцяв, що «через два роки на Херсонщині буде краще, ніж у Венеції».

Що саме хотів сказати Микола Костяк, і до чого тут Венеція, журналісти так і не зрозуміли. Напевно, щоб було дохідливіше, в рамках Міжнародного туристичного форуму для десятка кореспондентів національних і обласних газет та телеканалів облдержадміністрація організувала прес-тур до Скадовська — міста на Чорному морі, якому торік було присвоєно статус курорту державного значення. Програма прес-туру передбачала показ двох курортних перлин — дельфінарію та «оленячого острова» Джарилгач, контроль над яким нині «виборюють» місцевий держлісгосп і нещодавно створений природний парк. Однак у відвідуванні Джарилгача вже у Скадовську учасникам прес-туру було категорично відмовлено — нібито «прикордонники заборонили виходити в море». Ще «веселіше» вийшло з дельфінарієм. З’ясувалося, що його будівництво навіть не закінчене, хоча трьох чорноморських дельфінів уже завезли, і вони аж півроку живуть під ізольованим пластиковим куполом  тимчасового басейну, не бачачи навіть сонячних променів — як у тюрмі. 

Подивитися на її «в’язнів», один з яких постійно лежав на дні басейну і спливав на мить тільки для того, щоб ковтнути повітря, журналістів хоч із умовляннями, але пустили. Однак тренери дельфінів заборонили їх знімати або фотографувати. А самі навідріз відмовилися відповідати на будь-які запитання гостей, заявивши дослівно таке: «Якщо ми відкриємо рота — нас звільнять».

Настільки разюча «відкритість» виявилася аж ніяк не випадковою. Ось що повідомив нашому кореспондентові начальник Головного управління ветеринарної медицини Херсонщини Сергій Коломієць: «За завданням Генеральної прокуратури України ветеринарна служба області перевіряла умови перебування диких тварин у неволі. Під час перевірки наші фахівці виявили, що на трьох дельфінів, які утримуються у Скадовську, виписано «собачі» паспорти. Їх повинні були перевезти з одеського дельфінарію до Севастополя, але вони чомусь опинилися на Херсонщині, хоча управління ветеринарної медицини дозволу на їхнє ввезення до нашої області не давало. Також нам не змогли пред’явити й обов’язковий дозвіл Мінекології України на використання морських ссавців. Наших співробітників не запрошували для проведення огляду афалін, і це дуже тривожить: адже в людей і дельфінів є «спільні» захворювання. Крім того, дельфінарій, без нашої згоди, будують поруч зі скотомогильником, куди скидали туші тварин, що загинули від смертельно небезпечної сибірки. Якщо під вагою нового дельфінарію із басейном на 1,2 тисячі кубометрів води станеться зсув ґрунтів, і бетонне покриття скотомогильника трісне й розгерметизується, я навіть не беруся передбачити наслідки: адже спори сибірки залишаються життєстійкими ціле сторіччя».

Олександр Криничний нагадав власникам об’єкта про існування Державних санітарних правил (ДСН-173-96), які для санітарно-технічних споруд класу 2, до яких належить і згаданий скотомогильник, передбачають створення санітарно-захисної зони в 500 метрів. Тоді як обидва дельфінарії — і тимчасовий, і постійний — перебувають від скотомогильника на відстані менш як сто метрів. Проте санепідемслужба запросто «підмахнула» позитивний висновок про можливість розмістити в цій зоні дельфінарій! Хто і як це зробив — теж не цілком зрозуміло: в обласній СЕС кажуть, що це було прерогативою районної санепідемслужби, а головний лікар СЕС Скадовського району Херсонщини Сергій Качковський у телефонній розмові з автором цих рядків пояснив, що рішення приймалося на рівні області.

Крім визначення долі дельфінарію, який невідомо навіщо приткнули поруч зі скотомогильником, у Скадовська залишається чимало й масштабніших проблем. На міському пляжі, що перебуває у віданні мерії, напівзруйнований парапет із бетонних конструкцій — він є явною загрозою для тих, хто купається, оскільки поруч небезпечно не те, що плавати, а навіть ходити. Останні кілька років центр курорту щовесни підтоплюється через те, що на курорті немає системи відведення надлишків ґрунтових вод. І тільки в нинішньому році міськрада «нашкрябала» в бюджеті півмільйона гривень на прокладення дренажних каналів на кшталт тих, які рятували місто ще до революції, а потім необачно були засипані. Однак порівняно з тим, що необхідно, півмільйона — крапля в морі.

І втішно, що нове керівництво Скадовської райдержадміністрації Херсонщини (її тільки торік очолив молодий херсонець Єгор Устинов) без усіляких міжнародних форумів усвідомлює, що по-справжньому великі гроші на курорт прийдуть лише в тому випадку, якщо вкладення в нього окупатимуться.

Скадовчани прекрасно знають, що будь-яка реклама курорту на користь. Однак зараз Скадовську потрібніше не абияк організовані чиновниками прес-тури на один день або «скороспішні» форуми з гучними назвами, а конкретна допомога: включення місцевих оздоровниць у національні програми дитячого оздоровлення не тільки на травень—вересень, збільшення субсидій від держказни на комунальне господарство. Голова райдержадміністрації Єгор Устинов вважає, що це буде своєрідний стартовий капітал, який дасть довгоочікуваний поштовх розвитку Скадовська, і йому хочеться вірити. Адже якщо в місті немає проблем із водою та електрикою, а дороги гарні, то й для інвесторів воно буде привабливішим. А без них місто з гучним статусом курорту державного значення ще довго залишатиметься провінційною глушиною.