Майже тиждень, змінюючи один одного, у шести цілодобових засідках півсотні співробітників карного розшуку Херсонщини терпляче чекали на візит розшукуваного вбивці. І таки його дочекалися.
Цей зухвалий злочин справді «поставив на вуха» все місто. Просто в центрі Херсона на своєму посту загинув по-звірячому закатований співробітник приватної охоронної фірми. Він наглядав за напівзруйнованою будівлею офісного комплексу на вулиці Червоностудентській і повинен був регулярно виходити на зв’язок із диспетчерською, аби повідомляти, що все спокійно. Коли о другій годині ночі охоронець на зв’язок не вийшов, диспетчер тривоги не здійняв: адже на попередньому сеансі зв’язку співрозмовник попередив, що в нього «сідає» батарея мобільного телефону, а підзарядити її ніде. Але ще за дві години під час контрольного об’їзду постів колеги охоронця знайшли в сторожці його закривавлене тіло.
— Працівник охоронної фірми, котрого змінив на посту загиблий, згідно з нашим проханням оглянув сторожку і повідомив, що деяких речей немає. Зокрема, зник мобільний телефон, посуд, у якому охоронці розігрівали під час чергування нехитру їжу, дещо з будівельних інструментів, які лежали в тому самому приміщенні. Одразу виникло припущення, що нападник чи нападники забрали майно, щоби здати його на брухт. Тому члени слідчо-оперативної групи перевірили всі відомі їм пункти приймання металу в середмісті, і в одній із таких точок справді відшукали вже знайомий за описом охоронця лом. Там же виявили і алюмінієву каструлю зі сторожки, — розповідає начальник управління карного розшуку УМВС Херсонщини полковник Сергій Дьоров. — Але з’ясувалося, що брухт здавала молода жінка, котра фізично не спроможна була подолати охоронця у двобої. Хоча це вже була зачіпка, яка й дозволила дізнатися правду про обставини тяжкого злочину.
Як і припускали розшуковці, городянка, котра здавала до прийомного пункту реманент із місця убивства, жодного стосунку до злочину не мала. Проте коли за описом приймальника брухту встановили особу жінки та прийшли до неї поговорити, вона повідомила, що речі її попрохали віднести до приймального пункту двоє добрих знайомих. Відмовляти їм було ніяково, бо приятелі щедро пригощали жіночку випивкою. Отож
завдяки брудному лому ниточка привела херсонських оперів до справжніх винуватців злочину — також схильних до зловживання спиртним молодих нероб.
Першого затримали вдома, де під час обшуку вилучили одежу з плямами крові та відключений мобільний телефон убитого охоронця. Тільки зрозумівши, чому до нього завітала міліція, він зізнався у скоєному. Другий співучасник убивства охоронця був передбачливішим за свого компаньйона і після злочину швидко накивав п’ятами. Грошей на виїзд із міста чи країни в нього не було, тож він мандрував по знайомих — день «пересиджував» у квартирі, вночі виходив і перебирався до когось іншого так, аби більше однієї доби в помешканні не залишатися. Але досвідчені оперативники з цією тактикою раніше вже стикалися, і контрприйоми розробили давно. Координатори розшукової операції просто залишили засідки всюди, де міг з’явитися убивця — у родичів, по притонах та приватних хатах, де він часто купував самогон. У таку засідку пізнім вечором він і постукав. Гостеві охоче відкрили двері, та щойно він ступив за поріг, як вартові порядку миттєво поклала його на підлогу, завівши руки за спину.
Херсон.
