На кожного продавця по два інспектори

Співробітники Центрального ринку вже підрахували, що на «обслуговування» перевірок і підготовку для них різних документів за ці місяці вони вже витратили загалом понад півтисячі робочих днів. А комерсанти, яким до чортиків набридли безглузді сперечання з усілякими інспекторами, уже подумують про те, щоб перебратися на який-небудь менший базар, де працівників прилавка не так допікають. Але найвражаюче те, що багатомісячне цькування головного торговельного комплексу області відбувається... під гаслами захисту вітчизняного виробника!

Діло була так: наприкінці минулого року адміністрація Президента України одержала колективного листа за вісьмома підписами, у якому стверджувалося, що на Центральному ринку створюють штучні перешкоди в роботі вітчизняного виробника, внаслідок чого дорожчають продукти. З Києва листа переслали на розгляд до Херсона. У ньому не було зазначено ні адреси, ні імен авторів, що обов’язково вимагає стаття 6 Закону України «Про звернення громадян». Без цих реквізитів скарга вважається анонімною й розгляду не підлягає. Однак чиновники Херсонської облдержадміністрації раптом виявили дивну запопадливість. Всупереч закону, вони не тільки взялися перевіряти анонімку, але голова ОДА Микола Костяк своїм розпорядженням № 221 створив для цього робочу групу, включивши до її складу аж 18 керівників, зокрема, і заступника голови облдержадміністрації Анатолія Хоменка, начальників держінспекції з енергонагляду, управління МНС, інспекцій карантину рослин та архітектурно-будівельного контролю, СЕС і податкової інспекції.

Як саме скарга на перешкоджання в торгівлі продуктами стосується енергонагляду й архітектурно-будівельного контролю, в «Білому домі» не пояснюють. Але з моменту виходу розпорядження спокій на Центральному ринку втратили всі — і торгівці, і обслуговуючий персонал, і покупці.

— Перед проведенням перевірки мене викликав до себе один з високопоставлених чиновників і поставив просте запитання: «Ви коли збираєтеся звільнятися?». Я сказав, що мій кадровий контракт закінчується тільки в 2013 році, і поцікавився, чому маю йти, і які до мене претензії. Почув таку відповідь: «До вас претензій немає, просто у нас є людина на ваше місце». Після цього й почалося цькування всього підприємства, — розповідає Нураддін Юсифов. — Я не розумію, як політика обласної влади «узгоджується» з рекомендаціями Прем’єр-міністра й Президента дати малому бізнесу спокій і не тероризувати його перевірками без вагомих на те підстав. Ще нічого, коли б знайшли який-небудь інший привід, але обвинувачення в створенні перешкод місцевим виробникам і я, і мої підлеглі вважаємо не просто несправедливими, а дурними й образливими. Адже із 2740 торговельних місць на ринку заповнено заледве понад дві тисячі, і ми самі кровно зацікавлені в залученні до співпраці фермерів і переробників сільгосппродукції. Для них створено режим максимального сприяння: ще до скасування ринкового збору селяни, що продавали на ринку овочі та фрукти зі своїх садів і городів, були повністю звільнені від його сплати. Нині для підприємств, що торгують м’ясною й молочною продукцією власного виробництва, знижено ставки оплати за оренду торговельних павільйонів. Ринок приймає нових людей зі щирими обіймами — адже що більше торговельних місць зайнято, то більше його доходи, і податкові надходження в бюджет.

Для перевірки стверджень адміністрації я обійшов чи не весь Центральний ринок, і поговорив з декількома десятками жителів Цюрупинського, Голопристанського, Білозерського і Бериславського районів, котрі приїздять сюди торгувати праведними плодами своєї праці — медом, м’ясом, бринзою та овочами. Ні від кого з них обвинувачень на адресу ринкового керівництва я так і не почув, зате багато наслухався про безпардонну поведінку перевіряльників, погрози з їхнього боку, відволікання від обслуговування покупців.

— Наше підприємство, яке виготовляє м’ясопродукти за традиційними українськими технологіями, торгує на Центральному ринку понад десять років. З його адміністрацією у нас цілковите порозуміння, будь-яке прохання знаходить відгук. Інакше й бути не може — адже співробітництво вигідне і нам, і ринку, — переконливо казав генеральний директор агрофірми «Прогрес» Бериславського району Херсонщини Олексій Іванов.

За рахунок доходів від співробітництва з тими самими вітчизняними виробниками Центральний ринок Херсона вкладає в реконструкцію торговельних рядів і своєї інфраструктури від 3 до 5 мільйонів гривень щорічно, і перераховує державі значні суми податків і зборів. Тільки торік вони становили 2,66 мільйона гривень, а до скасування ринкового збору доходили й до 4,2 мільйона гривень щороку. То за що ж тоді «б’ють» Нураддіна Юсифова й очолюваний ним трудовий колектив найбільшого торговельного комплексу краю? Виразної відповіді на це запитання я так і не одержав. Виступаючи перед журналістами, керівники Херсонської облдержадміністрації ніколи не критикували роботу Центрального ринку, та й тепер від коментарів з цього приводу намагаються ухилитися.

Отож з великою ймовірністю можна припустити, що трудовий колектив ринку й понад дві тисячі торгівців на ньому стали заручниками «кадрових розбірок». У регіоні, до речі, пов’язані з ними скандали стають нормою, а не винятком із правил. Так було й з відставкою ректора Херсонського державного університету Віктора Ушкаренка, і з «продавлюванням» керівництвом облдержадміністрації призначення виконуючим обов’язки ректора Херсонського державного університету Олександра Ходосовцева, і зі звільненням начальника Бюро технічної інвентаризації Херсона Анатолія Лосєва (тепер він оскаржує це рішення у суді).

Зазвичай користі від такого «перетасування» для суспільства нуль, а от шкоди не уникнути. Доки триває суперечка, підприємства й установи по декілька місяців «трясе», репутація обласних чиновників, які усувають популярних у тих самих трудових колективах керівників, опускається «нижче плінтуса». Зате скільки щастя від задоволення керівних амбіцій: як же, у черговий раз «простим смертним» владу показали!

Херсон.