На Житомирщині не так уже й багато сіл, в яких після перепису 2001 року чисельність населення не скоротилася, а зросла. До таких винятків належить Базар Народицького району. Це один із 73 населених пунктів області, які після аварії на ЧАЕС були віднесені до зони безумовного відселення. Насправді ж повністю обезлюдніли менше половини з них.
Людей відселяють. А населення більшає
Нині Базар, як і районний центр, перебуває у непростій ситуації. Бо їм, та ще принаймні чотирьом населеним пунктам району, давно треба було б надати статус третьої зони. Про це свідчать експертні висновки, зроблені фахівцями Національної академії наук України, Національної комісії з радіаційного захисту населення і територій, Міністерства охорони здоров’я. Йдеться про речі, які важко зістикувати. З одного боку, на різних нарадах постійно згадують, скільки ще сімей не скористалися своїм правом на відселення, що держава недостатньо виділяє коштів на будівництво житла для них. З другого, кажуть, що в населених пунктах другої зони треба розвивати інфраструктуру, створювати робочі місця. За логікою, якщо людей треба відселяти, значить, там не можна жити. Якщо ж вкладати кошти в соціальний та економічний розвиток, то навіщо ж тоді відселяти.
Базарський сільський голова Олександр Будько має на це власну думку. Сам він, до речі, з кадрових військових. Заслуживши пенсію, повернувся з Житомира в рідне село. Сільським головою вже сім років.
— До нас переселяються люди з Ірпеня, Києва, — розповів він. — У столиці добре працювати, але там важко жити — дорого. Тож і тікають звідти. Протягом року переїхали й зареєструвалися в нас 39 чоловік, з них 12 дітей.
Виходить, люди переконалися, що жити тут цілком безпечно. Олександр Будько переконаний: тавро другої зони з села треба зняти. Але в цієї теми вже велика «борода». Чимало часу спливло відтоді, як це питання обговорювалося на сесіях кількох сільрад. Рішення були однотипними: ми за зміну, але за умови, якщо залишаться всі пільги другої зони. Коротше кажучи, перейменуйте, але залиште все, як є.
Заважають... пільги
За які ж пільги найбільше переживають люди? Щомісячні виплати в розмірі двох з лишком гривень — то сльози, зауважив з цього приводу сільський голова, бо насправді йдеться про інше:
— Вісімдесят сімей ще не скористалися своїм правом на відселення. Ці люди впливають на думку населення.
Про це «Голос України» кілька років тому вже писав. Бо схожа ситуація і в селі Селець. Там жителі відверто казали: такі й такі-то отримали квартири, та ще й компенсацію за передане сільраді житло, а ми що — гірші? Зізнавалися, що і їхати нікуди не збираються. Головне, щоб гроші виплатили...
Отож передусім сподівання — у кого на квартиру в Житомирі, у кого на гроші (а оцінювали втрачене майно нерідко дуже дорого) — і не дає змоги змінити «зонування». А згідно із законом у другу зону значні капітальні вкладення спрямовувати не можна. Отож і розвивати інфраструктуру не виходить. А в Базарі потрібно ремонтувати Будинок культури. І газова труба всього за сім кілометрів від села, каже голова. Був навіть проект газифікації.
Крім того, є ще одна грошова проблема. Чимало тих, хто вже відселився, не отримали компенсації за втрачене майно. Тож нові поселенці, яким сільрада надала ці будинки в оренду, відчувають себе невпевнено, бояться вкладати кошти в облаштування. Причину пояснив сільський голова: раптом з’явиться старий господар і заявить свої претензії: мені за це житло грошей держава не виплатила, значить, усе це моє. Крім того, друга зона не дає права на приватизацію житла й земельної ділянки.
Гроші в Базар усе-таки вкладають. Виділено кошти для відновлення дитсадка. Бо поки що є тільки група короткотермінового перебування малят при школі. Як мами за таких умов можуть десь працювати? Примітно, що цим населеним пунктом уже зацікавилися інвестори. У приміщенні колишньої ремонтної майстерні сільгоспхімії нещодавно почало діяти підприємство з виготовлення пелетів. Сировина — відходи деревини, хмиз. У планах — обладнання котелень, які опалюватимуть цими пелетами об’єкти соціальної сфери, тож кінцевою продукцією стане тепло.
Є ще одна цікава пропозиція: встановлення сонячних батарей на шести гектарах.
А в церкві правиться!
Серед тих, хто проживає в Базарі, Анжела Глянц, яка після смерті чоловіка сама виховує чотирьох дітей. На півтори тисячі гривень це непросто, особливо якщо врахувати, що старший син навчається у вузі. Голова ОДА Сергій Рижук та голова обласної ради Йосип Запаловський запевнили: розмір соціальної допомоги незабаром значно зросте.
Дорогою з Базару на Народичі — село Великі Кліщі. Колишнє. Бо людей звідси виселили. А церква — діє. Ми потрапили саме на богослужіння, які проводяться тут на свята.
А серед найцікавіших об’єктів у Народичах — дитсадок. Його довелося розширювати, оскільки виникла черга. Кошти на це виділили з державного і місцевого бюджету, чимало їх вкладено і за японською програмою «Кусаноне». Завдяки наполегливості місцевої влади тут вдалося відновити й роботу стрічкоткацької фабрики. А ще увагу привернули дві багатоповерхівки, які зяють вибитими вікнами. Вже багато років подейкують, що їх треба відбудувати...
Житомирська область.
Садочок у Народичах довелося розширювати.
Фото автора.
