На вчорашню траурну дату одночасно тут було заплановано одразу три акції. Усі, в принципі, націлені на здорове й благополучне життя у здоровій країні. Одну проводили спортсмени (з вимогою збільшити фінансування галузі та відновити в структурі КМДА департамент фізичної культури і спорту). Дві інші стосувалися проблем будівництва і порятунку того, що ще не винищили. Здавалося б, логічно об’єднати зусилля мітингувальників і спрямувати помножені сили на те, аби разом достукатися до влади.
Спортсмени дисципліновано прийшли першими і вишикувалися зі своїми банерами вздовж сходів. Коли почали з’являтися захисники міста, перед КМДА вже розмістили байдарки, батут, потужні колонки. За всім, як водиться, спостерігали представники міліції. Власне, з цього все і почалося. П’ятеро правоохоронців пильнували за однієї жіночкою, яка спромоглася розстелити свій плакат у кутку на східцях. Чоловік у темних окулярах, який опікувався спортивними проблемами, був проти розміщення тут цього банера. Моя цікавість не витримала:
— Чим ця жінка заважає?
— Порушує громадський порядок!
Зауважую, що децибели, які видають встановлені динаміки, також не дають змогу нормально спілкуватися. На що чоловік обурився: чого це я його ображаю. Довелося пояснювати, що децибели — це така одиниця виміру рівня шуму. А він що подумав?
Далі до нашої невеличкої групи приєдналися фотографи і депутати Київської міськради Олександр Ліщенко (як зазначено на офіційному сайті — член комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури, віце-президент Федерації боксу) і Віктор Грінюк (на сайті значиться як член комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв’язків та інформаційної політики, президент Федерації легкої атлетики). Але на бейджах обох — ані слова про депутатство, лише спортивні регалії. І обстоювали вони, відповідно, проблеми спорту. І жінка з плакатом їх відверто дратувала. Хоча посади обох, за здоровим глуздом, якраз ближче до інших двох мітингів. Врешті, спорт не може існувати абстрактно, адже клуби, зали і майданчики мають адресу?
Саме про це й було написано на плакатах іншого мітингу. Його назвали Київським віче (це направду було схоже на спробу підняти киян, а не «лідерів», жодних прапорів із символікою!). Проводили його з іншого боку, осторонь сходів. І динамік тут був слабший, і місце для їхніх проблем виявилося на узбіччі...
Спортивний мітинг перейшов у фазу добре зрежисованого шоу. Ведучий у темних окулярах і стильному білому капелюсі виголошував тези за сценарієм, закликав до змагань на батуті — хто кращий кульбіт вигадає. Мабуть, і призи були (не знаю, не дочекалася). Майстри спорту і чемпіони з медалями виголошували заяви. Аж раптом спортсмени почали скандувати: «Ганьба депутатам». Не можу не погодитися.
Мої підозри, що мітинги в такий спосіб проводять недаремно, підтвердив лідер Громадського об’єднання «Наш дім» Ярослав Биструшкін. За його словами, «влада цілеспрямовано організувала мітинг, яка не стосується захисту Києва. Шановані люди з медалями прийшли на запрошення влади. Злочинно зіштовхувати між собою людей!»
Стрибання на батуті йшло жвавіше, музика лунала дедалі оптимістичніше, спортсмени фотографувалися на згадку. А біль і проблеми киян наче й були присутні тут, але десь осторонь, щоб, не дай Боже, не були почутими з чиновницьких кабінетів. Аби ж тільки сьогоднішній «київський кульбіт» з організації акцій не став ще одним брендом, як от «Київський торт».
Далі додумайте самі.
Фото автора.
Інші фото з цієї події шукайте в фотомагазині на сайті www.golos.com.ua.
