Необхідно підвищити рівень стратегічного планування в галузі законотворення і нормотворення з широким залученням громадянського суспільства та потужним інформаційним забезпеченням цієї діяльності. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин після засідання Комітету з економічних реформ під головуванням Президента України Віктора Януковича. Керівник парламенту зазначив, що нині йдеться про інституалізацію в Україні реальних економічних свобод, доповнення політичної демократії демократією у сфері економічного життя українських громадян.

В. Литвин акцентував увагу на парламентських аспектах реалізації Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

За його словами, детальний аналіз Національного плану дій-2012 засвідчує, що із 220 позицій Плану майже 115 перебувають у сфері відповідальності Верховної Ради України. «Йдеться саме про таку кількість законопроектів уряду, які мають створити законодавчу основу впровадження масштабної Програми економічних реформ», — зазначив В. Литвин. При цьому він наголосив, що 39 законопроектів уряд мав подати на розгляд парламенту в березні-квітні цього року, проте від Кабінету Міністрів і народних депутатів України до парламенту надійшло на сьогодні лише 14. Із них чотири прийнято парламентом як закони і підписано Президентом України, один прийнято і направлено на підпис Президенту, два опрацьовано в комітетах й очікують розгляду парламентом, сім законопроектів опрацьовуються в парламентських комітетах.

Голова Верховної Ради наголосив на важливості неухильного та чіткого виконання намічених планів. За його словами, минулого року Президент України та уряд внесли на розгляд парламенту 16 законопроектів з питань дерегуляції, розвитку підприємництва та реформування адміністративних послуг, вісім з яких прийнято парламентом і підписано Президентом, чотири урядові законопроекти відхилено та знято з розгляду. Один законопроект перебуває на опрацюванні в профільному комітеті, два, в тому числі концептуально складний та інноваційний законопроект щодо реформування системи адміністративних послуг, готуються до другого читання в парламенті. «Водночас чотири передбачені Національним планом дій у 2011 році законопроекти, зокрема, три кричуще важливі проекти законів щодо якості харчових продуктів, на розгляд Верховної Ради України так і не надійшли», — сказав В. Литвин.

Голова Верховної Ради заявив, що «не декларативний, а прагматичний зміст і характер намічених реформ може бути реалізований тільки через високу якість їх законодавчого забезпечення». «Внесення 115 законопроектів — лише, так би мовити, бюрократична формальна частина роботи над виконанням Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», — сказав він. — Аби ці майбутні закони запрацювали на користь економіки та українського народу, вони повинні бути концептуально виваженими, пройти крізь сито ретельного планування, координації та попереднього експертного узгодження у трикутнику Президент—уряд—парламент». «Формула повинна бути простою, але дієвою: «планування—координація-експертиза—результат. Тільки так матимемо на виході концептуально досконалі, техніко-юридично бездоганні закони, вільні від вад, що випливають з їх часто-густо хибних текстових недоречностей», — зазначив В. Литвин.

Голова Верховної Ради також звернув увагу на певну поспішність у введенні в дію нових законів, насамперед концептуально складних економічних новинок. «Законотворча та нормативна практика об’єктивно спростовує наші обіцянки суспільству — самі ж закони передбачають прийняття Кабінетом Міністрів комплексу підзаконних нормативних правових актів, що активують закони. Прискорюючи випуск закону нерідко з політичних міркувань, ми фактично відтерміновуємо його реальну дію часто на додаткові півроку», — сказав він.

Підсумовуючи, В. Литвин наголосив: «Ситуація, яка складається у сфері законотворчості державних інститутів України, свідчить про нагальну потребу підвищити рівень стратегічного планування та проектування в галузі законотворення та нормотворення в цілому, в тому числі із ширшим залученням громадянського суспільства та потужним інформаційним забезпеченням цієї діяльності». «Відсутність стратегічного підходу до законопроектувальної сфери послаблює демократизм відносин держави із суспільством, зайво акцентує на відсутності механізму реального контролю з боку громадянського суспільства за здійсненням владою своїх безпосередніх функцій відповідно до вимог Конституції, — заявив він. — Процес розробки проектів і прийняття законів не повинні бути самоціллю, мета цієї діяльності — ефективне регулювання суспільних відносин, їх реформування».

Прес-служба Верховної Ради.