Проблема працевлаштування загалом і молоді зокрема на сьогодні є однією з нагальних. З вакансіями для випускників і раніше було не густо, а тут ще й економічна криза «допомогла» — частина підприємств закрилася, частина — реорганізувалася. Не поодинокими є випадки прихованої, а інколи навіть і відкритої дискримінації працездатної молоді саме за віковим критерієм.
Вирішити цю проблему покликаний проект закону «Про забезпечення молодих спеціалістів першим робочим місцем» (реєстр. №10250).
Молоді фахівці — це гордість, надія та опора будь-якої держави, переконані автори законопроекту народні депутати від фракції Партії регіонів Ірина Бережна і Андрій Пінчук. Але якщо ця «опора» не має соціальної захищеності, то «невлаштованість» молоді перетворюється на численні проблеми й загрози економічній стабільності та соціальній безпеці країни.
Серед негативних наслідків безробіття депутати, зокрема, називають посилення криміногенної ситуації в країні. А також відтік молодих фахівців у розвинені країни, розвиток тіньової економіки, зниження зацікавленості в одержанні вищої освіти тощо.
У свою чергу, поглиблення бідності та зниження бюджетів молодих родин призводить до зниження народжуваності, зростання кількості дітей-сиріт, безпритульних і кинутих дітей.
За даними Міжнародної організації праці, йдеться у пояснювальній записці, кількість безробітних у світі серед молоді віком 15—24 роки останнім часом зросла, сотні мільйонів працюють, але живуть на межі зубожіння. Щоб забезпечити повну реалізацію продуктивного потенціалу нинішньої молоді, у світі необхідно створити принаймні 400 млн. робочих місць.
Тож одним із завдань держави, переконані парламентарії, є докладання максимуму зусиль для гарантованого забезпечення молоді першим робочим місцем. Щоправда, тут могло б спрацювати вже наявне законодавство. Проте роботодавці його ігнорують. Чим це пояснюється? Насамперед відсутністю конкретних механізмів ефективної реалізації задекларованих прав на працю. Одним із таких механізмів може бути введення спеціальних пільг для роботодавців, вважають народні депутати.
Законопроект як пільгу, котра зможе зацікавити роботодавця, передбачає його звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Та проект не обмежується лише заохочувальною функцією. У ньому передбачено механізм збору інформації про наявність вакансій, на які може претендувати працездатна молодь без досвіду роботи.
Зазначені норми, вважають автори документа, дозволять державній службі зайнятості більш точно аналізувати становище на ринку праці для молоді та, в разі необхідності, швидко реагувати на соціально-економічні негаразди в цій сфері. Для роботодавців, які не виконуватимуть положення законопроекту, в ньому передбачені штрафні санкції.
Водночас автори визнають: звільнення роботодавця від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування впливатиме на обсяг коштів Пенсійного фонду. Але зменшення надходження коштів можливе лише на початковому етапі, відразу після прийняття законопроекту. В подальшому легалізація заробітних плат та зменшення рівня безробіття призведе до збільшення надходжень до Пенсійного фонду. Крім того, можуть бути скорочені й витрати на виплати допомоги безробітній молоді.
Щоправда, яким буде вердикт народних депутатів, не відомо. Документ поки що не розглядався навіть профільним комітетом. Тим часом у Федерації роботодавців України (ФРУ) документ оцінюють неоднозначно. За словами директора департаменту соціальної політики ФРУ Юрія Кузового, в ньому є як плюси, так і мінуси.
«Усе, що може стимулювати і давати змогу молодим спеціалістам знайти роботу, — є слушним. Бо ситуація із зайнятістю молоді дуже критична. Проте, що стосується саме цього законопроекту, то він сируватий. Як з точки зору наповнення, так і оформлення», — зауважив він.
Так, законопроектом передбачені пільги для роботодавця, якщо молодь працевлаштована за направленням служби зайнятості. Проте такої пільги не передбачено, якщо роботодавець самостійно здійснює пошук кадрів відповідно власної політики добору співробітників. Другий момент — це запровадження додаткової звітності, яка передбачена навіть у тому випадку, якщо в роботодавця немає потреби в нових кадрах. Такий підхід у ФРУ вважають абсолютно неприйнятним. До того ж наглядати за такою звітністю мають аж три органи: Пенсійний фонд, державна служба зайнятості та Міністерство праці.
Водночас за підробку відомостей про кількість прийнятих випускників у законопроекті передбачено штрафні санкції — 1700 грн. За таких умов, упевнений Ю. Кузовой, жоден роботодавець просто не захоче працювати зі службою зайнятості. Те саме стосується і податкових пільг. По-перше, вони діятимуть протягом року. По-друге, встановлюється обов’язковий мінімум працевлаштованих випускників. «Тоді виникає запитання: мені що, потрібно звільнити когось, хто вже працює? Саме такі моменти й спонукають до думки, що в документі щось не доопрацьовано», — вважає директор департаменту соцполітики ФРУ.
Більше того, питання, про яке йдеться у законопроекті, вирване з контексту політики зайнятості, вважають у федерації. Крім того, не варто забувати й про чинні нормативні акти. На думку Ю. Кузового, варто було б вносити зміни до них, а не готувати окремий закон.
