Жоден український університет не входить до престижних академічних рейтингів, які складають у світі. З’ясувалося, причина того, що наші вузи опинилися позаду планети всієї, — не в низькій кваліфікації викладачів і навіть не в хронічній нестачі грошей.
Директор громадської організації «Український науковий клуб» Наталія Шульга пояснює, що, складаючи такі рейтинги, упорядники беруть до уваги передусім дослідницьку роботу. Тобто: що винайшли, вигадали чи створили викладачі разом зі студентами. А в нас дослідницька робота на рівні вузів практично не ведеться. «Сьогодні наша легальна структура обмежує дослідження в університетах тим фактом, що ні фінансування, ні оплата праці професорів не передбачає досліджень», — розповіла Наталія Шульга. Понад те, Контрольно-ревізійне управління після минулорічної перевірки вузів дорікнуло ректорам тим, що оплачували професорам закордонні відрядження, назвавши це «нецільовим використанням коштів». Виходить парадокс: навіть якщо у вузі щось і винайшли, то розповісти про це світовому науковому товариству можна лише електронною поштою (добре, що до витрат на Інтернет ревізори поки що не прискіпуються). Як повернути дослідницьку роботу в університети — питання складне. У нас дослідницькі інститути, за рідкісними винятками, є складовою Національної академії наук, а університети займаються навчанням. Проте без такого об’єднання до клубу кращих вузів світу ми не приєднаємося.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
