Є різні способи «стимуляції» студентів до хабарів. Їм влаштовують додаткові заняття за спеціальною ціною, а то й стрижуть вовну просто на голому місці. А може, самі спудеї заохочують викладачів брати бакшиш? На носі — сесія, тож «Голос України» провів невеличке опитування серед столичних студентів. На прохання оповідачів усі імена змінено: їм-бо ще вчитися.
Лола, Київський університет ім. Бориса Грінченка, факультет історії:
— На іспиті я сама наважилася запропонувати гроші викладачеві. Скласти було нереально, бо на пари майже не ходила. У нашому універі це не практикують, але друзі порадили домовитися. Однак викладач зробив вигляд, що нічого не зрозумів, і мені довелося весь матеріал зубрити.
Бенжамін, Національний університет фізичного виховання і спорту, тренерський факультет:
— Наш куратор домовлявся з викладачем про ціни, після чого передавав зібрані кошти «замовникові». Я вважаю це нормальним явищем, бо скрізь беруть гроші, хоч би як не заперечували цей факт. Я заплатив, бо не хотів вилетіти з універу.
Єфросинія, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, стоматологічний факультет:
— Мені було ліньки вчити один матеріал, тому й наважилася на це. Дати гроші теж нелегко, друзі по-різному робили натяки викладачам: хтось писав на листочку, хтось показував на пальцях, а найсміливіші казали прямо. Хоча хабарів у нас не просять, ми їх несемо самі. Для кожного предмету є «цінник». Приміром, щоб здати модуль з патологічної анатомії, треба 2 000 гривень.
Артеміо, Київський національний економічний університет:
— У нас не тільки студенти пропонують хабарі, а викладачі самі їх вимагають. Перед іспитом мене трохи налякали: мовляв, не складу, і порадили заплатити. Грошенята збирала староста. Іспит коштував мені 100 доларів. Однак я чув, що платять і більше.
Альберт, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, факультет дошкільної практичної психології:
— Торік на пари з одного предмета я майже не з’являвся. Тому, порадившись зі старшокурсниками, домовився з викладачем про суму хабара і приніс у зошиті. Це не поодинокий випадок, майже половина моїх однокурсників платить. Мало того, нещодавно один викладач проводив додаткові заняття в разі недобору балів. Десять додаткових балів мали певну ціну, і кожен студент про це знав.
Соломія, Національний авіаційний університет:
— Мені треба було поставити модуль і залік, тому я наважилася на хабар. Викладач сам назвав конкретну суму, староста зібрала гроші й віднесла йому. Так ми уклали взаємовигідну угоду.
Том, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут»:
— На заліку я сам запропонував викладачеві хабар. Той пішов мені назустріч. Я приїжджав до нього додому на індивідуальні заняття. Він запитував, яка потрібна оцінка. Що краща, то більше занять і вища оплата. Мене це влаштовувало, бо навряд чи я склав би той залік самотужки.
Розпитувала Юлія КОСТЕНКО.
А яка ситуація у твоєму вузі? Ти вчишся або вже маєш диплом?
Напиши нам про страшні, кумедні та звичайні випадки хабарництва на g_fіshka@ukr.net.
