Наукові співробітники Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» паспортизують пам’ятки старовини. Досі зі 170 об’єктів обліково-пам’ятко-охоронну документацію мали всього 48. За наявності таких паспортів державні кошти на реставрацію мали б витрачати значно раціональніше. А їх катастрофічно бракує. Лише в заповідному Кам’янці за останні роки зазнали несподіваної руйнації дві цінні вежі. До 1 травня цього року уряд мав віднайти кошти на реставрацію Нової Західної, що обвалилася торік у серпні. Кошти в місто ще не надійшли. Охоронці пам’яток «виписують паспорти» й нововиявленим об’єктам на території всієї Хмельниччини. Серед останніх — садиба Патона в Хребтіїві Новоушицького району, палац магнатів Пшездецьких у Чорному острові, «Пушкінський дім» у Кам’янці-Подільському. У минулому гроші на побудову та ремонти будівель, які нині є пам’ятками, давали, зокрема, й приватні особи. Наприклад, зображення мармурового дуба на Папській вежі свідчить, що на її зведення виділив кошти сам Папа Римський Юлій ІІ.
Вибір редактора
Популярне за тиждень
-
1Реформа публічного врядування — це частина нашого євроінтеграційного шляху 103
-
2Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї 68
-
3У Чернівцях зустрічалися молоді, амбітні та креативні 62
-
4У Верховній Раді України відбулося представлення проєкту Державного бюджету України на 2025 рік 52
-
5У Луцьку відбудуться змагання «Звитяга нескорених» 48