Своєї картоплі на Херсонщині вирощують удвічі більше від потреби. І водночас... змушені завозити її з інших регіонів
До нового врожаю ще далеко, а «своєї» картоплі на ринках Херсонщини днем з вогнем не знайти — комерсанти торгують привезеною з Волинської, Вінницької та Житомирської областей. Городяни на це уваги майже не звертають: вони раді з того, що нинішньої весни вперше за останні роки бульба майже не подорожчала, і коштує нині, як і раніше, 3—3,5 гривні за кілограм, хоча в минулі роки її ціна доходила й до 7—8 гривень. Пересічним споживачам і невтямки, що вони платять не так за картоплю, як за бензин і транспорт для її доставки за сотні кілометрів. А при цьому «другого хліба» у південних степах вирощується цілком достатньо, щоб не возити його з інших регіонів.
Що зібрали, те й згноїли
— Справді, за щорічної потреби Херсонщини в 110 тисяч тонн картоплі лише торік тут її виростили у більш як удвічі більше — 263 тисячі тонн. Однак погано те, що з 24 тисяч гектарів картопляних полів сільськогосподарські підприємства закладають лише 1271 гектар, а решта площ — це городи, які забезпечують сімейні селянські господарства. А вони аж ніяк не орієнтовані на вирощування товарної картоплі для продажу, і по старинці зберігають її в хлівах та льохах, де частина врожаю просто згниває, — охарактеризував ситуацію заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олексій Згирин.
На Херсонщині майже немає агрофірм, які спеціалізуються на вирощуванні якісної насіннєвої картоплі — цю нішу заповнюють лише два фермерські господарства з Голопристанського району, і їх потенціалу вочевидь недостатньо, щоб забезпечити матеріалом хоча б кілька районів області. От селяни й саджають на городах ті бульби, які з осені залишили на насіння, одержуючи наступної осені з гектара близько сотні центнерів «другого хліба» у найліпшому разі (нерідко врожай і до 70—80 ц/га не дотягує).
Чи врятує нас «бульба з пробірки»?
Середня врожайність картопляних плантацій на Херсонщині — 109 центнерів з гектара. При цьому експерти стверджують:
у разі скрупульозного дотримання агротехнологій і використання якісного насіннєвого матеріалу її можна було б підняти в кілька разів — до 500—600 центнерів з гектара, перетворивши регіон з вічного «імпортера» на експортера картоплі!
Адже потенціал для цього є: при тутешньому Інституті зрошуваного землеробства НААН України почала працювати лабораторія біотехнології картоплі, яка «оздоровлює» ті її сорти, які найбільш затребувані на півдні України — Дніпрянка, Слов’янка, Явір, Кобза та інші. Оздоровлення відбувається у три етапи. Спочатку зібрані влітку бульби в «сплячому» стані закладають у термошафу, де два-три дні витримують за температури 37 градусів за Цельсієм. Перебування в такій сухій «сауні» знищує віруси й збудники інших небезпечних для овочу захворювань, після чого вони ще проходять хіміотерапію й відділення поверхового паростка з найбільшим потенціалом.
Із цих паростків одержують мікробульби, які висаджують у ґрунт, і через відведений природою термін вегетації й дозрівання одержують елітний насіннєвий матеріал. У разі його висадження і суворого дотримання технології з гектара городу можна одержати стільки само картоплі, як з трьох або чотирьох гектарів, засаджених «чим доведеться». А найголовніше, що в «оздоровлених» бульб високий опір до нематоду, фітофторозу, парші — усіх тих недуг, які є справжнім нещастям для цього затребуваного овочу. До того ж, якщо використовувати на насіння звичайну картоплю, то на наступний рік урожай зменшується майже наполовину, а «оздоровлена» зберігає свою продуктивність по чотири-п’ять років!
Переваги такої «картоплі з пробірки» видно, як то кажуть, неозброєним оком, однак виробники не поспішають шикуватися за нею в чергу. Адже держава випуск елітного насіннєвого матеріалу дотувати перестала. А оскільки він коштує вдвічі дорожче, ніж звичайний, то попит менший. Звідси й результат: за словами завідувача лабораторії, кандидата сільськогосподарських наук Галини Балашової, на рік за потенціалу в 600—700 тонн «оздоровленої» картоплі інституту вдається «впровадити» у виробництво лише близько сотні тонн. А ми ще дивуємося — чому в нас «місцевої» картоплі на ринку до весни не вистачає...
Херсонська область.
