У Києві відбулася конференція, приурочена до Міжнародної експертної конференції з хімічної безпеки та Роттердамської конвенції. Екологи, представники громадських організацій та урядових структур обговорили наукові дані про вплив азбесту на здоров’я людини та довкілля, а також питання безпечності його промислового використання та правильності захоронення відходів цього виробництва. Експерти дійшли висновку, що проблема є, а тому дуже важливо дотримуватися міжнародних норм і правил під час використання цього мінералу. Лунали навіть думки про цілковиту його заборону.
Нагадаємо: «Голос Україні» від 28 лютого 2012 року у своїй публікації «Азбестова справа» в Італії дає привід замислитися» докладно розповів про азбестове виробництво в Україні та про те, чим воно може загрожувати нашим громадянам.
Оскільки під час підготовки матеріалу відповідні державні установи відмовили нам в усних коментарях, «Голос України» направив інформаційні запити. Зокрема, нас цікавило, чи здійснюється екологічна паспортизація українських підприємств з виробництва продукції, що містить азбест, чи відповідають наші будівельні матеріали та суміші з цього мінералу європейським стандартам і який контроль за збиранням та утилізацією відходів цієї галузі та будівельних матеріалів, що відпрацювали свій ресурс.
Як запевнили нас у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, «на сьогоднішній день усі азбоцементні виробництва в Україні відповідають вимогам Конвенції Міжнародної організації праці №162 «Про охорону праці при використанні азбесту».
А що стосується контролю за збиранням та утилізацією відходів, то нам повідомили, що він здійснюється відповідно до українського законодавства. Зокрема, на підприємствах має розроблятися й погоджуватися із СЕС і територіальним управлінням інструкція про порядок поводження з відходами. Список відходів, які приймаються на полігони твердих побутових відходів, узгоджується з центром держсанепідемнагляду на відповідних територіях, йдеться у листі.
Тим часом у відповіді з Міністерства охорони здоров’я України, посилаючись на дані Інституту медицини праці, зазначається: «в 2005—2007 роках з метою отримання достовірних даних з оцінки ризиків для здоров’я працюючих у зв’язку з використанням хризотилу в сучасних умовах співробітниками ДУ «Інститут медицини праці АМН України» було досліджено вплив умов праці на стан здоров’я працюючих контингентів в азбоцементному виробництві України. Отримані дані свідчать на користь того, що концентрація волокон хризотил-азбесту на більшості робочих місць азбоцементних підприємств перебуває на рівні найжорсткіших світових регламентів. У дослідженні ні клінічними, ні епідеміологічними даними випадків професійної онкопатології у працюючих в азбоцементному виробництві України підтверджено не було». У цій відповіді також ідеться про те, що ще одним дослідженням 2011 року «встановлено, що концентрація азбесту на вулицях м. Києва становить 0,04 в/мл (за гранично допустимої кількості 0,06 в/мл)».
Проте в цьому відомстві нам повідомили, що так званий екологічний паспорт підприємства в Україні не є обов’язковим. А це, на жаль, відкриває певні шпарини для зловживань з боку виробників. І тут можна лише сподіватися на їхню порядність у дотриманні норм та законів і вірити, що цей мінерал не несе загрозу нашим громадянам.
