А студенти не хочуть безплатно стажуватися
Крім кваліфікованих робітників, країні потрібні фахівці сфери інформаційно-комунікаційних технологій. Ситуацію на ринку праці диктує економіка. За даними Європейської бізнес-асоціації, у 2015 році Україна потребуватиме 165 тисяч таких фахівців.
— Протягом останніх років на ринку праці зберігається гострий дефіцит кваліфікованих кадрів. Окремим питанням виокремлено попит на фахівців ІТ-сфери. Це інженер-програміст, програміст прикладний, системний, менеджер, графічний фахівець та інші, — каже директор Державного центру зайнятості Петро Петрашко.І раніше в базі даних служби зайнятості фігурувало достатньо вакансій програмістів, системних адміністраторів, комп’ютерних дизайнерів. Але, як правило, роботодавців не задовольняв рівень підготовки здобувача, а «комп’ютерників», котрі шукали роботу, не задовольняли пропоновані оклади. Досі 30% таких вакансій оцінюється роботодавцем мінімальним розміром зарплати.
А поки що в рамках підписаного між ДЦЗ і Європейською бізнес-асоціацією меморандуму розпочнуть підготовку фахівців з тестування та з розроблення програмного забезпечення. До того ж з гарантією працевлаштування: цього року 1583 фахівці, в 2013-му — 2497, в 2014-му — 3430.
Нагадаємо, в Україні триває обговорення нової концепції закону про зайнятість населення. Днями соціальне міністерство в столиці пікетувала молодь (на знімку). Трудовий потенціал країни виступав проти норми законопроекту, яка дозволить роботодавцям наймати студентів на безплатне стажування строком до півроку без гарантії подальшого працевлаштування. На думку незалежної студентської профспілки «Пряма дія», в такому разі «стажування розглядається як послуга, акт доброї волі роботодавця для підвищення конкурентоспроможності молодих співробітників».
Прокоментувати ноу-хау законопроекту, що спричинив негативну реакцію громадськості, «Голос України» попросив директора ДЦЗ — керівника виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Петра Петрашка:
— Ця пропозиція — це як один з інструментів забезпечення молоді першим досвідом роботи. Впровадження в законодавче поле інституту стажування. Як показує досвід спілкування з роботодавцями, наявність або відсутність певних навичок роботи в претендента на вакансію є серйозним аргументом при ухваленні рішення про його працевлаштування. Майже 4% випускників вузів, за нашою статистикою, реєструються як безробітні.
Звісно, студенти зацікавлені в оплаті свого стажування. В законопроекті йдеться про «взаємодомовленості сторін». Тобто якщо стажиста не задовольняє безплатна практика, він має право від неї відмовитися. Сьогодні навчальна практика у вузі не вноситься до трудової книжки і її не можна показати як досвід роботи. А от при стажуванні має укладатися трудовий договір і робитися запис у трудовій. Поки що це загальний підхід. Механізми його втілення розроблятимуться.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
