І річка запалала

В епіцентрі вогняного шторму зненацька опинилися кілька сотень власників дачних будиночків на Потьомкінському острові та лівобережжі Дніпра під Херсоном. Вони мирно поралися на своїх ділянках та наводили лад в оселях, готуючись до літнього відпочинку, аж раптом хтось із різних сторін підпалив навколишні плавні. Сильний вітер погнав полум’я просто на територію чотирьох садівничих кооперативів. Люди гасили вогонь лопатами та збивали його старим одягом, тільки б він не перекинувся на їхні ділянки — якби загорілися «фазенди» з газовими балонами, вибухів із жертвами уникнути напевне не вдалося б. Бійці МНС, зрештою, приборкали вогонь, і заміська нерухомість вціліла. Але городяни однаково нарікають: чого було так довго зволікати, наражаючи родини на реальну небезпеку? До того ж не вперше!

Слід погодитися, що багато в чому мешканці обласного центру мають рацію. З року в рік у плавнях Дніпра під самим Херсоном палає комиш, і еменесники вкупі з працівниками держлісгоспів та добровольцями тільки встигають відбивати «наступ» вогню у Цюрупинському та Голопристанському районах. Після особливо масштабних загорянь вулиці міста вкриті суцільним шаром чорного попелу, а повторюються ці загоряння із фатальною невідворотністю.

Міркуйте самі: за офіційними даними територіального управління МНС, тільки з початку нинішнього року у плавнях дельти Дніпра вже виникло понад 65 пожеж та вигоріло 120 гектарів унікальної рослинності, знищено місця гніздування диких птахів, прихисток для рідкісних копитних. У спеку буде ще гірше. Тому екологи вважають щорічні «прогулянки» плавнями «червоного півня» справжньою катастрофою для навколишнього середовища.

— Плавні Дніпра — це водно-болотні угіддя, які теоретично перебувають під захистом міжнародної Рамсарської конвенції. Та практично пожежі завдають їм не просто певних втрат, а й дуже серйозної системної шкоди. Горять не тільки трави, очерет та чагарник — палають дерева, які утримують береги від розмивання хвилями після проходження фарватером великих суховантажів. Основний вид дерев у плавнях — це верба, яка зовсім не є вогнестійкою. Варто язикам полум’я її хоч раз «облизати», і дерево гине. Та й інші породи більш як два-три такі «сеанси» не витримують. Стан плавнів погіршується, і не в останню чергу саме через паліїв, — переконаний відомий на Херсонщині біолог та популяризатор науки Євген Роман. — Із пожежами треба боротися, але нині ця боротьба майже не ведеться.

Танки у плавнях зайві

На думку не дуже обізнаної людини, плавневі загоряння гасити має бути просто: адже вода поруч, земля біля берегу досить волога. Насправді головна проблема не в тому, щоб загасити пожежу, а в тому, як до неї дістатися. Жодна автоцистерна служби «101» болотом не пройде, пароплав із великою осадкою також загрузне. Та й стара радянська техніка, що є в розпорядженні районних лісгоспів, становища не виправить: чим скажіть, тут допоможе спеціальний протипожежний танк, призначений для роботи в палаючому лісі? Щойно потрапивши на край заболоченої місцини, він затоне, а комиш палатиме. Не допоможе і відпрацьований метод гасіння з повітря, коли гелікоптер спеціальним ковшем «підхоплює» з річки воду і скидає її. Падаючи з висоти на плавні, «крапля» у п’ять тонн спроможна вбити непомічену людину чи повалити дерева.

— У розпорядженні районних відділів МНС Херсонщини взагалі немає техніки, котра могла б оперативно та успішно боротися з пожежами у плавнях, які нині стали великим лихом для людей та природи. Потрібні не автоцистерни чи танки, а невеличкі швидкісні катери з потужними помпами. Торік наше управління хотіло придбати принаймні один такий у київської компанії, котра випускає сучасні судна з алюмінієвими корпусами. Він дуже швидкісний, має мілку осадку, бере шість осіб команди та, за потреби, двох врятованих і обладнаний водяною гарматою, що може «обстрілювати» місця загоряння з відстані понад сто метрів. Міністерство виділило шість мільйонів гривень, ми провели тендер в одного замовника, однак Антимонопольний комітет скасував його результати — їх оскаржив ще один український суднозавод, який колись випускав протипожежні «Ракети» і претендував на це нове для нього замовлення, — розповідає начальник територіального управління МНС Херсонщини, полковник Віталій Кропивницький. — Нинішнього року знову просимо в міністерства грошей на той самий катер. Хоча на додачу Херсонщині варто було б мати ще два швидкісні й «суто» рятувальні судна.

Звісно, без дорогих протипожежних катерів херсонцям можна було б обійтися, якби вони були хоч трохи свідоміші та дбайливіші до екології. Адже пожежі у вразливих для вогню дніпровських плавнях дуже рідко виникають через природні причини на кшталт ударів блискавок — комиш самі люди й підпалюють. У ролі паліїв може виступати хто завгодно: від браконьєрів, котрі зацікавлені, щоб комиші не використовував як засідку пильний рибінспектор, — до любителів відпочинку на природі та тих-таки дачників — вони залюбки палять у плавнях сміття, а потім ще й скаржаться, що порятунку від вогню доводиться чекати надто довго.

У міліції та МНС на Херсонщині вочевидь не досить співробітників, щоб вервечкою виставляти протипожежні пости на пониззі Дніпра та персонально агітувати кожного дачника чи рибалку. Адміністративні штрафи та погрози притягнути до кримінальної відповідальності також не діють — спробуй-но відловити паліїв у неозорих хащах! Але рятувальники вважають, що перекладати весь тягар відповідальності за «зелені легені» Придніпров’я лише на них, також не є виходом із ситуації.

Керівництво територіального управління МНС Херсонщини обіцяє збирати та систематизувати факти про тих користувачів земельних угідь — фермерів чи власників мисливських господарств, де особливо часто спалахують пожежі і де не звертають уваги на купи легкозаймистого сміття. Далі цю інформацію надаватимуть органам місцевого самоуправління як аргумент для обговорення: чи продовжувати користувачеві термін оренди земельної ділянки, чи пошукати іншого господаря. Мабуть, це правильно.

Херсонська область.