Парламентські вибори, які відбудуться восени, передбачають проведення перегонів у двох вимірах — партійною та мажоритарною складовою. Про те, з якими складнощами та проблемами у зв’язку з цим стикатиметься Центральна виборча комісія, наша розмова з її головою Володимиром ШАПОВАЛОМ (на знімку).
Діятимемо в межах закону та оперативно
— Володимире Миколайовичу, закон про вибори народних депутатів запровадив чимало новацій. Він став підмогою для ЦВК чи породив для комісії ще більше проблем?
— Якщо говорити саме про його чинну редакцію, то, звісно, він створив певні додаткові складнощі в роботі ЦВК. Поясню чому. Законом була запроваджена відносно нова виборча система, нова порівняно з тією, що існувала на двох попередніх парламентських виборах. Ця змішана система потребує додаткових зусиль хоча б тому, що фактично доведеться проводити перегони у двох вимірах. Для мене завжди було зрозуміло, що вибір виборчої системи, зокрема в Україні, — це питання політичної доцільності. І тут немає юридичних аргументів за або проти. Відповідні аргументи треба шукати в іншій площині, можливо, соціології, демографії... Було б добре, якби рішення щодо вибору тієї чи іншої виборчої системи було всебічно обґрунтованим і сприймалося суспільством. Але це питання не до мене.
Ще один момент. Коли цей закон прийняли, було очевидно, що окремі його положення сумнівні. Проте наявність подань до Конституційного Суду створювала для ЦВК певне напруження: ми чекали, це затримувало нашу роботу, спричиняло додаткові складнощі. Але я не дорікаю. Мабуть, складнощі створюють для того, щоб їх героїчно долати, і це, до речі, історична вітчизняна практика.
— Ви сказали, що в деяких положеннях закону є недомовленість. Тобто ЦВК через свої роз’яснення доведеться багато чого пояснювати?
— Авжеж. У тих випадках, коли є недомовленість, ЦВК доведеться давати роз’яснення. Це нормальна практика. Інше питання, щоб ці роз’яснення не видавалися підміною законодавчого регулювання. Адже, як відомо, згідно з одним із положень ст. 92 Конституції, організація і проведення виборів — це сфера законодавчого регулювання. І закон в жодному разі не може бути підмінений рішенням будь-якого авторитетного органу, зокрема Центральної виборчої комісії. Але ми намагатимемося діяти в межах закону й оперативно. Там, де буде потреба, звичайно, надаватимемо роз’яснення, які виходитимуть із закону, а також із здорового глузду.
— Чи не будуть у такому разі звинувачувати ЦВК у політичній заангажованості, адже формується вона за поданням політичних сил?
— Ми, по суті, приречені на такі звинувачення. В інтерв’ю одному з видань я сказав, що ЦВК і порядок її формування вже є такими, що передбачають політичну складову в рішеннях. Хоч би хто скільки говорив, що це юридичні рішення, але вони за формою юридичні, а за змістом і підтекстом дуже часто відображають позицію тієї більшості, яка представляє певні парламентські політичні сили. Власне кажучи, перед формуванням цього складу комісії було прийнято зміни до Закону «Про Центральну виборчу комісію». У них сказано, що Верховна Рада призначає членів комісії за поданням Президента, який, у свою чергу, враховує пропозиції депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні парламенту. Ось вам і відповідь. Розмови, що відповідні пропозиції депутатських фракцій ґрунтуються лише на оцінці фахових, юридичних якостей кандидатів... Вибачте, я в них не вірю. Ця політична складова, якщо не визначальна, то одна з основних в оцінці, як ви сказали, заангажованості ЦВК.
Попри те, хотів би акцентувати: для мене є безсумнівним високий рівень кваліфікації членів Центральної виборчої комісії. Разом ми працюємо вже практично п’ять років, і я беру на себе відповідальність стверджувати: той, хто вже мав попередній досвід роботи в ЦВК — його наростив, а хто не мав — придбав. Переконаний: сьогодні кваліфікація членів ЦВК сумнівів не викликає.
Проте нині ми перебуваємо напередодні ухвалення рішення щодо меж виборчих округів (має бути ухвалено до кінця квітня), і можна не сумніватися, що згадана політична складова знайде тут свій вияв. Було б дуже добре, щоб закон містив достатньо багато критеріїв щодо визначення таких меж. Але він містить лише вимогу, за якою відхилення кількості виборців в одномандатному окрузі не може перевищувати 12 відсотків середньої кількості виборців в одномандатних округах. А все інше — як ці межі встановлюються, врахування інших чинників — не врегульовано. Це, як на мене, одна із принципових помилок, які було зроблено під час прийняття закону. Тому теоретично можливо, хоча вважаю це абсолютно неприйнятним, що округ складатиметься з кількох анклавів, вкраплених в межі інших округів.
Історичні рішення зі знаком мінус
— КС ухвалив рішення щодо одномандатних закордонних округів, відповідно до якого українці, що перебувають за кордоном, не зможуть проголосувати за мажоритарних кандидатів. Наскільки це рішення відповідає Конституції?
— Рішення вже є, і ми повинні його виконувати. На одному із засідань мій заступник Андрій Магера назвав його історичним. До того ж промовив це із сарказмом. Я підхопив цю тезу, сказав: так, це справді історичне рішення, воно за нагоди, можливо, навіть згадуватиметься в літературі. Можу додати: згадуватиметься зі знаком мінус. Узагалі не хотів би коментувати діяльність нинішнього складу КС, бо свого часу не раз визначав свою позицію. І дійшов того, що ставлю крапку. Бо, на жаль, усі ці виступи, заяви нічого не змінюють.
— Які будуть наслідки рішення суду щодо заборони подвійного балотування?
— Можу сказати, що воно було відомо заздалегідь. Інша річ, яка була підводка до цього рішення. Власне, як взагалі могли цю норму вмонтувати в закон? Невже не було юристів серед тих, хто займався цим питанням? Невже не знали, що є рішення Конституційного Суду від 1998 року? Вибачте, але говорити, що це стосувалося винятково тогочасного закону... Та, врешті-решт, є таке поняття, як правова позиція Конституційного Суду. Звісно, вона може бути змінена, але для цього потрібні якісь суспільні обґрунтування, має щось народитися або померти. Тому це, якщо хочете, просто дурість — введення цієї норми в закон. Тож можу сперечатися щодо аргументації відповідного рішення, але позицію КС з цього приводу підтримую.
Відкинути суперечки і перейти до спільної роботи
— Обидва ці рішення Конституційного Суду потребують внесення змін до закону про вибори народних депутатів. Проте опозиція вже заявила, що це спроба сфальшувати чесні вибори, і, напевно, блокуватиме ухвалення відповідних поправок. Як у такому разі діятиме ЦВК?
— Я не можу давати поради народним депутатам. Хоча, наприклад, вважаю, що свого часу була допущена принципова помилка стосовно реалізації рішень КСУ. Взагалі має бути така практика: якщо суд визнає ту чи іншу норму неконституційною, то з моменту оприлюднення відповідного рішення вона втрачає будь-яке юридичне значення. Тобто в законі утворюється прогалина. А завдання нормотворчого органу цю прогалину заповнити. У нас склалася практика, що рішення КС обов’язково має бути наслідуване рішенням того органу, чий акт він оцінював. Хоча були випадки, коли діяли за принципом: а Васька слухає та їсть. Власне кажучи, Верховна Рада зобов’язана заповнювати прогалини, особливо коли ми у виборчому процесі.
Демонстративна конфронтація, можливо, корисна з точки зору мобілізації електорату. Можливо, принесе якісь тимчасові виграші, дивіденди в політичному процесі, але ж давайте не забувати, що законодавче регулювання виборів і відповідне правознавство — це офіційний державний процес. Якщо його знищувати, вносити в нього деструктивні елементи — це діяльність на розхитування держави.
Є й інші вузькі місця в законі. Про них уже казали мої колеги. Наприклад, ухвалили рішення про ліквідацію закордонного виборчого округу. Згідно із законом цей округ був центром, куди мали надходити результати виборів з первинної ланки — дільничних виборчих комісій. Якщо його немає, то ми маємо це зробити самі. Нібито правильно. Але згідно зі ст. 19 Конституції будь-який орган державної влади, в тому числі й ЦВК, повинен діяти в межах, формах та у спосіб, визначені Конституцією та законами. А закон не передбачає, що ми повинні це робити. Грубо кажучи, це була б самодіяльність ЦВК. Тоді може статися таке: ми приймемо постанову, якою фактично привласнимо не свої повноваження і здійснимо відповідні підрахунки. Але якби в цій державі були верховенство права і звичка суворо дотримуватися закону і якийсь добродій звернувся б до адміністративного суду з приводу такого рішення комісії, то суд, якщо він суд, мав би визнати постанову ЦВК незаконною. Це, власне, призвело б до того, що голосування виборців за кордоном було б провалено. Ви розумієте, який це скандал і до чого це могло б призвести взагалі?
Знаєте, я з тією чи іншою мірою поваги ставлюся до всіх без винятку політиків, але політичні заяви ґрунтуються на політичному баченні, а юрист має бути політично сліпим. Особливо, якщо це суддя. Він повинен бачити факт і оцінювати його на підставі закону.
Головне — організувати контроль
— Дехто з експертів застерігає, що друк бюлетенів на декількох підприємствах, як це передбачено в законі, може призвести до виготовлення неконтрольованих тиражів. У ЦВК ця норма не викликає пересторог?
— Із цього приводу скажу таке: це чергова страшилка. Останнім часом інтернет-видання зловживають посиланнями на, скажу так, дивних авторів. Є ціла когорта людей, які ідентифікують себе як політологи, політтехнологи. Вони кажуть усе що завгодно. До того ж іноді мають вигляд провокаторів. Тема фальсифікації виборів постійно експлуатується в нашій країні. Вибачте, покажіть мені хоч одного політика, який не хотів би крутнути ситуацію на свою користь. Суспільна та індивідуальна свідомість у нас перебуває на такому рівні, що це крутійство сприймається як норма. Тому, якщо люди виступають проти фальсифікацій, насамперед налаштуйте себе і контролюйте інших. Для цього достатньо засобів. Так само і друк бюлетенів. Головне — організувати контроль. Опозиція нехай контролює владу, влада — намагається бути чесною і контролює опозицію. От і все.
— На парламентські вибори законом про держбюджет передбачено трохи більш як 800 мільйонів гривень. Цих коштів достатньо?
— Цього недостатньо. Але шляхом певних зусиль, пройшовши «повне коло», вдалося дійти згоди щодо цілковитого задоволення потреб ЦВК стосовно проведення виборів. Змінами до державного бюджету, які депутати розглянули в четвер, 12 квітня, передбачено додатково понад 405 мільйонів гривень. Це повністю відповідає потребам.
— Хотілося б почути вашу думку щодо об’єднання опозиції. Ви вірите в успішність такого союзу?
— Чесно кажучи, я про це не думав. У принципі, будь-яке об’єднання повинно мати за основу певні складові. По-перше, єднаються ті, хто близький між собою. Наскільки близькі ті, хто віднесений до опозиції, важко сказати. Знаєте, слова — це слова, а дії можуть свідчити про протилежне. Наприклад, вибори міського голови Обухова (Київська область).
Я знайомий із багатьма політичними персонами. Але можна бути знайомим із людиною і через її дії. Мені прикро, що виборці дуже часто вірять у слова, не поєднані зі справами. Загалом, якщо опозиція ставить за мету перемогу на виборах, то якесь об’єднання потрібно, бо як у прислів’ї мовиться: гуртом і батька легше бити.
Запобіжник для можливих зловживань
— Наступне запитання, можливо, трохи передчасне, однак... До парламентських виборів відчувається посилена увага з боку міжнародної спільноти. З огляду на це, і кількість спостерігачів, мабуть, очікується максимальна?
— Сподіваюся на це. Але реєстрація відбуватиметься у відведений законом час. Бажання багато хто висловив, річ у тім, щоб воно було належним чином реалізовано. Подекуди між двома цими пунктами велика прірва. Я, наприклад, зацікавлений у тому, щоб якнайбільше було міжнародних спостерігачів. І щоб їхня роль була реальна. Спілкуючись із керівниками міжнародних місій, не раз наголошував: наявність великої кількості спостерігачів є певною мірою запобіжником можливих зловживань. Які, до речі, можуть бути з будь-якого боку. А спостерігач — це одночасно застережник і вогнегасник. Тому, повторюю, що більше спостерігачів — відповідальних і реальних, то краще.
— В Європі парламентські вибори називають останнім тестом на демократичність для України. На вашу думку, ми витримаємо цей тест?
— Особисто я дуже добре усвідомлюю, що це тест. Якщо після виборів він засвідчить про нездоров’я, то на найближчу перспективу в України як держави в європейському напрямі будуть проблеми. Це для мене більш ніж очевидно. До речі, про це тестування я почув і від дипломатів, з якими спілкувався, і сказав їм відверто: абсолютно з вами солідарний. Як громадянин цієї держави, хотів би, щоб вона була демократична. Тому все, що від мене залежне, я зроблю. Мене чули і розуміли. Сподіваюся, що цей тест буде позитивний.
— Дякую за розмову.
Фото надано прес-службою ЦВК.
