Колись у розмові з автором цих рядків гострий на слово народний депутат-регіонал Ярослав Сухий так охарактеризував запорізьку політику: «Вона, як кислий борщ. Вона «єсть», але її «єсть» не можна». Тим часом і не скажеш, що в Запоріжжі — політична тиша.
Останнім часом дедалі більше в пресі гадають: хто ж піде від області до Верховної Ради по мажоритарних округах? Щоправда, одразу сходяться на думці, що чужі (читай: нові обличчя) тут не ходять. Це або діючі народні депутати, або недавні керівники області та міста. Є і видатні благодійники, тобто нові-новісінькі власники запорізьких активів, котрі родом із відомої кузні сьогоднішніх українських кадрів. Тобто теж свої...
ЦІКАВО
Найпоширенішою в Запоріжжі технологією є класична «батьківська» турбота й допомога народу — строго обмежена кордонами районів, які увійдуть до того чи іншого виборчого округу. Турбота зазвичай за бюджетний кошт...
Одне слово, ніякого передвиборного ноу-хау на Запоріжжі не видно. Бо одні невтомно світяться на всіх місцевих заходах, а інші не оминають нагоди поздоровити земляків зі святами чи зробити якийсь коментар із приводу. Це й, правда, спрацьовує, коли мати власну газету чи телеканал, або дружнього собі медійника.
Білборди в Запоріжжі теж трапляються, але щоб сказати, начебто їх є хоча б 20 відсотків від тих, які накрили Запоріжжя напередодні виборів до місцевих рад, то, значить, покривити душею. До того ж з’являлися білборди і з... Володимиром Путіним. Як для Запоріжжя — такого ославленого пам’ятником Сталіну міста — буденні, а для інших міст — і не зовсім звичні. На них із портретом Володимира Володимировича красується: «Стабільна Росія — стабільна Україна». Напевно, мається на увазі — зі стабільно найдорожчим у Європі газом?
І ось у ситуації, коли «ніщо не віщувало біди», грянула звістка, яка стала просто громом серед ясного неба — 23 лютого секретар міськради Володимир Кальцев попросив звільнити його з посади. Під час брифінгу, який відбувся після довгої процедури звільнення старого й обрання нового секретаря таємним голосуванням, винуватець подій повідомив, що «на правах молодшого брата» саме він залишається доглядати за батьками. Адже його старший брат, колишній народний депутат, а нині депутат Запорізької облради Сергій Кальцев, збирається балотуватися до Верховної Ради. Тому він на невизначений термін іде з політики.
Місцеві спостерігачі оцінили крок тепер уже екс-секретаря міськради як не тільки несподіваний, а й дивний. Адже це саме «завдяки» Володимиру Кальцеву щонайменше рік Запоріжжя жило в умовах двовладдя. Був і період, коли силами міськвиборчкому та обраних депутатів новому міському голові Олександру Сіну довелося мало не два місяці чекати влади. Весь цей час тривала активна розстановка кадрів, зокрема, начальників управлінь та департаментів, особливо тих, які контролюють «живі гроші». Спочатку новообраний міський голова й на посаді нічого зробити не міг — секретар контролював щонайменше дві третини ради. Але поступово ситуація почала мінятися. Спочатку висуванці В. Кальцева почали попадатися на зловживаннях і потрапляти до СІЗО, а потім жорстка міжкланова боротьба в нетрях місцевої організації Партії регіонів стала надбанням громадськості. В результаті чого секретар почав недораховуватися голосів, наприклад, для того, щоб оголосити недовіру міському голові. Інформація про це активно циркулювала влітку минулого року коридорами ради...
До речі, щоб читач зрозумів, хто такий Володимир Кальцев для Запоріжжя, пояснимо. Один із кланів, який вів безкомпромісну битву за вплив у регіоні, називали — Кальцева-Петрова (а не навпаки). Борис Петров, нагадаємо, в той час був головою Запорізької облдержадміністрації. Крім того, В. Кальцев чотири рази поспіль, починаючи з 2002 року (один раз на позачергових), брав участь, як основний кандидат, у виборах міського голови. І всі чотири рази програв. Особливо показовою була кампанія 2010 року, яка де-факто велася В. Кальцевим ще з літа 2009 року. Тоді були використані гектари зовнішніх носіїв (їх число по місту в якийсь період сягало понад 300 одиниць) і квадратні кілометри газетних площ. Не допомогло. Міським головою обрали Олександра Сіна, який про намір балотуватися оголосив десь за місяць до перегонів.
Місцеві спостерігачі в несподіваній відставці В. Кальцева вбачають не його любов до батьків (хоча цей мотив і справді виключати та ще не привітати не можна). Просто, як відомо, в жовтні 2011 року головою Запорізької облдержадміністрації було призначено народного депутата Олександра Пеклушенка. Його головним завданням стало просте заспокоєння ситуації. Адже метод керівництва Б. Петрова — за допомогою швидких шабельних атак — завдав шкоди не лише економіці краю, а й репутації Партії регіонів. Ми вже не говоримо про справжній передвиборний погром, скоєний стосовно найближчого союзника — місцевої «Сильної України». Обережними й послідовними кроками Олександру Пеклушенку сьогодні вже багато чого вдалося.
Щоправда, не минуло й трьох діб, як «відставний» політик став позаштатним радником голови облдержадміністрації. А ще через три дні містом розлетілися дивні листи, в яких начебто міський голова Олександр Сін скаржиться на головного суперника В. Кальцева в міжкланових розбірках місцевої організації Партії регіонів бізнесмена Євгена Анісімова. Заради порятунку (!) від якого міський голова, як зазначається у листі, просто змушений іти в... народні депутати. Управління внутрішньої політики міськради тут же офіційно спростувало написання і, тим більше, розсилання міським головою таких листів.
Але тут ще й до виборів довго, і не та репутація в О. Сіна, щоб бавитися подібними речами, тому стежитимемо за ситуацією далі. Правоохоронців уже попросили знайти організаторів «листової» провокації. Можна навіть помріяти, що вони когось знайдуть...
Довідково
Подібні листи й узагалі цілі наклади фальшивих газет — для Запоріжжя передвиборного навіть не традиція, а буденність. Часто газетки мерзенного змісту розсилалися штабом кандидата, проти якого вони й були направлені. Щоб явною фальшю зіграти на почуттях ображеного виборця.
До речі, одразу після об’єднавчого з’їзду, на якому до Партії регіонів приєдналася «Сильна Україна», як у Запоріжжі, так і, особливо, в Енергодарі «рішуче заспокоїлася» політична ситуація. Не в останню чергу тому, що провідні «сильноукраїнці» отримали посади заступника голови облдержадміністрації і секретаря Енергодарської міськради, а головне, що їм тепер не доводиться мати справи з уже згадуваним В. Кальцевим. Посунення останнього з престолу, схоже, і було однією із умов «вічної дружби».
І не тільки з боку «Сильної України». Адже вже 21 березня партквиток члена Партії регіонів отримав і... запорізький міський голова Олександр Сін. Який виграв вибори під знаменами «Батьківщини», очолював її міську організацію, щоправда, одразу після виборів призупинив своє членство в згаданій політсилі. До чого всі тоді з розумінням поставилися. Зовсім інша реакція громадськості сьогодні. Вона в більшості своїй — негативна. Можливо, за підтримки міськрадівської фракції ПР, у Олександра Ченсановича «виростуть крила», він ефективніше вирішуватиме міські проблеми, і виборець його вибачить? Хоча в це не дуже віриться. Не у виборця, а в те, що справи підуть краще...
Підсумовуючи, скажемо, що політичний процес на Запоріжжі йде. Тільки куди? І ця невизначеність змушує окремих місцевих політичних персонажів зі стажем нервувати. Зокрема, якийсь час легкі на підйом мандрівники від політики почали залишати Партію регіонів і прилаштовуватися до більш перспективних, на їхню думку, політичних сил. Напередодні місцевих виборів такою вважалася нині самоліквідована «Сильна Україна», а ось тепер —«УДАР». Хоча абсолютно не виключено, що це черговий і, як завжди, вдалий маневр такого собі, як у Запоріжжі жартують, «підпільного обкому». Висуванці якого виграють завжди. Під різними, щоправда, прапорами...
Запоріжжя.
