Прокуратура продовжує перевіряти оприлюднені у ЗМІ факти про жахливі умови утримання під вартою арештантів Київського СІЗО №13. Питна вода перенасичена хлором, на стелях камер небезпечний для здоров’я грибок, їжа не придатна для вживання — це ті умови, в яких живуть люди у слідчому ізоляторі. А тортури та вбивства в камерах перетворили Лук’янівку на справжній концтабір. Принаймні про це стверджують у своїх розслідуваннях журналісти та правозахисники. Однак іншої думки в Державній пенітенціарній службі. Її керівник Олександр Лісіцков днями в столиці на прес-конференції повідомив, що така інформація не відповідає дійсності.
«Нині ДПтС у Київській області провела службове розслідування. Уже є висновки. Всі вони спрямовані до прокуратури. Йде перевірка, в тому числі повідомлень, викладених в Інтернеті, телебаченні, пресі... Однак на сьогодні 90% фактів, які були оприлюднені, не підтвердились», —зазначив О. Лісіцков. О. Лісіцков також зауважив, що проблеми в Лук’янівському СІЗО існують. Мовляв, цьому об’єкту понад 150 років, і протягом багатьох десятиліть особливої уваги не приділялося ні ремонту, ні умовам утримання. «Наразі держава намагається вирішити проблеми в слідчих ізоляторах і пропонує уряду збільшити фінансування цього напрямку», — наголосив він.
Нагадаємо, днями столична прокуратура повідомила про порушення кримінальної справи проти посадових осіб Лук’янівського слідчого ізолятора. Їх звинувачують у недбальстві. Підставою для перевірки СІЗО став документальний фільм одного з телеканалів про умови, в яких перебувають затримані. Зокрема — неякісну їжу та антисанітарію у переповнених камерах. Після виходу сюжету в ефір, прокуратура тимчасово відсторонила від обійманої посади керівника ізолятора.
28-річний киянин Юрій Мосеєнков знає про жахливі умови утримання у Лук’янівському СІЗО не з чуток. Туди за звинуваченням у вбивстві він потрапив ще у 2005 році. Зі слів чоловіка, тоді слідчі вибили тортурами з нього зізнання та змусили взяти на себе чужу провину. Згадувати про тюремні будні чоловікові складно й донині. «У розрахованій на 40 осіб камері насправді сиділи близько 50. Спати доводилося по черзі. Моторошні побутові умови остаточно підірвали і без того слабке моє здоров’я, — розповів «Голосу України, очікуючи чергового засідання суду в Дніпровському районному суді Мосеєнков.
Повернутися на волю Юрію допомогли адвокати. Щоправда, повністю виправдати чоловіка поки що так і не вдалося. Справа на довгих сім років застрягла в суді першої інстанції, звідки її регулярно відправляють на дослідування.
Для нього і десятків тисяч українців, які роками чекають вироків, новий Кримінальний процесуальний кодекс — мало не остання надія на порятунок. Адже суди втратять право відправляти справи на дослідування і будуть змушені майже відразу виносити вироки. «З прийняттям нового КПК ми очікуємо значного зменшення кількості затриманих у СІЗО — щонайменше на 15%, а можливо, навіть і більше», — підсумував на прес-конференції Олександр Лісіцков.
