Верховна Рада ухвалила цього тижня новий Кримінальний процесуальний кодекс і внесла зміни до бюджету. Народні депутати у такий спосіб підтримали соціальні ініціативи Президента. Доходи і видатки бюджету збільшено на 33 мільярди гривень, більшість з яких — 18,2 мільярда — буде спрямовано на поліпшення життя громадян.
Однак аналітики та опозиція не вельми схвально відгукнулися на такий крок. Вони переконані, що держава не включатиме друкарський станок, а збільшить тиск на платників податків, стане жорсткішою оплата митних ставок, а ще — позичать у комерційних банків, збільшуючи внутрішній борг. Влада, переконані опозиціонери, у такий спосіб намагається підняти свій рейтинг. Водночас складається враження, що у суспільстві наростає невдоволення і владою, і опозицією. Бо, скажімо, рівень недовіри до опозиційних політиків також перевалив за 50 відсотків. На цьому, зокрема, наголосив директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотті в інтерв’ю агентству УНІАН.
З другого боку, й досі чверть виборців не визначилися у виборі своїх політичних симпатій. Понад те, як стверджує той- таки Володимир Паніотті, їхня кількість зростає.
На думку Володимира Паніотті, низький рейтинг влади (сьогодні за Партію регіонів готові проголосувати лише 13 відсотків) пояснюється надто сміливими обіцянками перед виборами.
Не дають ефекту й розпочаті реформи, оскільки лише два відсотки опитаних вважають, що вони успішно реалізовуються. У свою чергу опозиція втрачає довіру своїми постійними протистояннями, відсутністю нових облич у своїх лавах, конкретних ініціатив, які б свідчили про майбутні зміни у суспільному житті. А тому нині удвічі менше, ніж у 2004 році, громадян, готових вийти протестувати на вулиці. Соціолог пояснює це тим, що українці розчарувалися у попередній владі, яка сьогодні уособлює собою опозицію. Тобто можна стверджувати, що у суспільстві поки що домінує апатія.
А тим часом закручується нова інтрига довкола екс-прем’єра, а нині ув’язненої Качанівської колонії на Харківщині Юлії Тимошенко. Як відомо, СБУ направила в суд матеріали щодо корпорації Єдині енергетичні системи України, яку свого часу очолювала Юлія Тимошенко.
А наприкінці минулого тижня перший заступник Генерального прокурора Ренат Кузьмін фактично звинуватив її і «каліфорнійського в’язня» Павла Лазаренка у причетності до вбивства народного депутата Євгена Щербаня.
У свою чергу партія «Батьківщина» поширила заяву, в якій стверджується, що слідство тисне на Вадима Болотських, який відбуває покарання за цей злочин, щоб добути у нього свідчення про причетність Юлії Тимошенко до вбивства Євгена Щербаня. Вісточку з-за океану подав і Павло Лазаренко, який заперечив свою причетність до гучного злочину, скоєного шістнадцять років тому. Понад те, він нагадав інтерв’ю Євгена Щербаня, яке той дав за кілька днів до вбивства, де йшлося про те, що у них з тодішнім прем’єром Павлом Лазаренком немає жодних розбіжностей. До того ж «каліфорнійський в’язень» наголосив, що кожен його крок був регламентований, оскільки він постійно перебував під охороною, а також заперечив твердження депутата Донецької обласної ради Руслана Щербаня про розмови з його батьком у його присутності.
Отож, схоже, до парламентських виборів нас очікує багато несподіваних поворотів у сюжетній лінії політичної боротьби за владу.