Металісти і влада: війна на поразку

Цього разу стосувалася вона перевірок спеціалізованих металургійних підприємств і їх приймальних пунктів металобрухту на предмет дотримання ними ліцензійних, санітарних та екологічних вимог на території міста. На нараду були запрошені представники фірм-ліцензіатів, міліції, керівники робочих груп районних у місті рад, представники ДФ ПАТ «Укртелеком», міськводоканалу й департаменту житлово-комунального господарства.

— У Дніпропетровську цей вид діяльності (нелегальне приймання металобрухту. — Т. В.) процвітає. Щоденний нелегальний обіг металу становить близько півтонни. Крадуть і здають у металобрухт сантехвироби, кришки люків, огорожі, решітки. Хотілося б, щоб нас почули фірми-ліцензіати й дотримувалися хоча б одного простого правила: кожний товар повинен мати документи. За ними кришка каналізаційного люка не може проходити як «відходи домашнього господарства». Ми готові виявляти незаконні пункти приймання, але й ініціюватимемо позбавлення ліцензій тих фірм, які приймають такий «лом», — сказав на нараді Анатолій Крупський.

Заступник начальника міської міліції Володимир Седлецький навів шокуючі приклади крадіжок металу. Особливо боляче вдарили вони по міському господарству взимку. Наприклад, при 25 градусах морозу на вулиці Каруни в Дніпропетровську металісти розібрали частину теплотраси. В окропі плавав тоді весь Лівий берег міста, і кілька будинків залишилося без тепла. Ремонтні роботи не припинялися ні вдень ні вночі, витрачено колосальні кошти на відновлення тепломережі. Потоп-ковзанка на Калиновій також було пов’язано із крадіжкою металобрухту. Там поцупили кришку люка системи водопостачання, у результаті лопнула засувка, і всю ніч комунальники ліквідовували аварію. А згодом міліція затримала підозрілу «Газель» без документів. Вона вщент була завантажена поштовими скриньками, вкраденими в під’їзді одного з будинків по вулиці Паникахи. До того ж злодії навіть не вийняли з них листи й газети. І, нарешті, міліції вдалося піймати ще одних «умільців», які почали розбирати огородження на Набережній — улюбленій прогулянкової алеї дніпропетровців.

Але, хоч як дивно, представники «Укртелекому» на нараді сказали владі й представникам міліції спасибі. За їхніми підрахунками, з початку проведення таких нарад (з листопада 2011 року) кількість крадіжок упала на 60 відсотків, і вже в січні нинішнього року їх було вчинено удвічі менше, ніж за такий самий період минулого.

Водночас зв’язківці докладно розповіли про заходи щодо запобігання крадіжкам: захист телефонних колодязів від проникнення, оснащення ліній адресною сигналізацією тощо. Як то кажуть, на владу надійся, а сам не зівай.

І все-таки боротьба йде з перемінним успіхом. Найсвіжіші дані невтішні: за останній тиждень (наприкінці березня) зловмисники скоїли 40 крадіжок, під час яких було вирізано понад 1,5 тисячі м кабелю, тому без телефонного зв’язку залишився 941 абонент. До речі, у цей перелік потрапила і я — без телефону й головне — без Інтернету довелося працювати три дні. За всіма фактами, як повідомили в міліції, порушено кримінальні справи.

Зважаючи на все, мають бути вдячні владі й міліції також структури обленерго. Останнім часом міліцейські зведення рясніють повідомленнями про затримання злочинців, які ріжуть на метал або розбирають електричні опори.

Щоправда, такі випадки, на щастя, не характерні для Дніпропетровська. Вони переважно відбуваються у віддалених куточках області. Останні злочини було зафіксовано в П’ятихатському і Нікопольському районах.

Як розповів на одній з прес-конференцій Ігор Ведмідь, начальник слідчого управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, в 2011 році було зафіксовано 36 фактів пошкодження электроопор у регіоні, порушено 31 кримінальну справу. Збиток від кожного такого випадку становив у середньому 10 тисяч гривень. Загальний збиток — понад 300 тисяч гривень.

Щоб запобігти злочинам, міліція практикує спільне патрулювання. Щодня в ньому беруть участь 350 міліціонерів і 100 представників обленерго.

Але, на жаль, ніхто не хоче патрулювати вулиці населених пунктів і особливо дачних кооперативів. А метал у приватному секторі цієї зими крали «з особливою жорстокістю». Бувало й таке: дачники в Самарському районі Дніпропетровська виявили в себе на території автомобіль «чужинця» зі спеціальним пристосуванням для різання металу й, як кажуть, зі свіжими слідами злочину. Сам зловмисник встиг зникнути.

Викликали міліцію, але правоохоронці тільки знизали плечима. Зневірені люди зателефонували з місця події власному кореспондентові «Голосу України», і зібралися звернутися в прокуратуру. А на нараді, де мені довелося побувати, заступник начальника дніпропетровської міліції Володимир Седлецький саме розпікав Самарський район за те, що тут порушено лише одну справу (!) з крадіжки металобрухту.

Хоча причини такої інертності співробітників міліції зрозумілі: «спасибі» від «Укртелекому» та обленерго має, найімовірніше, зовсім інше наповнення, ніж спасибі від простих громадян. Але люди вважають, що міліція захищати їх має, виконуючи службовий обов’язок, без усілякої подяки, і продовжують сподіватися тільки на неї.

А ось діалогу з фірмами-ліцензіатами того дня так і не вийшло. Вони просто знехтували нарадою у заступника міського голови. Претензії влади зависли в повітрі. Але ні для кого не секрет (і цей факт теж було озвучено на нараді), що у нелегалів є негласна домовленість з фірмами, які мають спеціальні ліцензії. І саме в такий спосіб у купи з «правильним» металобрухтом потрапляє крадена сировина.

Легальні пункти, наполягає влада, повинні обов’язково мати майданчик з твердим покриттям і площею не менш як тисяча квадратних метрів, ваги й спеціальне устаткування для різання, пресування і зберігання металобрухту. ТОВ «Промресурс», ТОВ «Трейдметал» і ТОВ «Метал-Регіон» уже потрапили в поле зору міської влади за те, що не дотримуються встановлених правил. Якщо продовжуватимуть в такому дусі, міськрада проситиме облдержадміністрацію позбавити їх ліцензій на операції з металом.

Міська влада має намір також скласти чіткий список легальних і нелегальних пунктів приймання металобрухту й залучати до цієї роботи громадськість і прокуратуру. Особливу роль відведено дільничним, будинковим, квартальним комітетам, робочим групам районних у місті рад. Щоб надалі не допускати фактів, коли спільними зусиллями нелегальні пункти приймання металобрухту закривають, а через якийсь час вони знову поновлюють роботу.

Але запобігти, затримати й відібрати — це лише один з напрямів у роботі з крадіжками металу. Виготовлення ґрат, кришок люків та інших сантехвиробів з альтернативних матеріалів також може зменшити кількість крадіжок у рази. У Дніпропетровську не раз заводили про це мову. Тим паче що для міста, яке має такий промисловий та інтелектуальний потенціал, це взагалі не проблема. Деякий час навіть починали пробний випуск на місцевому шинному заводі гумових кришок люків, але масове виробництво так і не розпочали.

— Сьогодні наш водоканал за власною ініціативою виготовляє залізобетонні кришки люків, — розповів на недавній прес-конференції міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко. — Але це тимчасовий вихід із ситуації. Альтернативою, можливо, стануть ґрати й кришки люків з композитних матеріалів. Ми вже встановили такі на деяких вулицях міста, як пробний варіант. Кришки люків з гуми добре зарекомендували себе тільки там, де не ходить вантажний транспорт. Під вагою машин вони прогинаються у зворотний бік. Загалом, працюємо в цьому напрямі...

Добре, аби в цьому напрямі працювали не лише в Дніпропетровську. Щось не помітно, щоб цією проблемою були, наприклад, серйозно стурбовані на рівні регіону.

Необхідні також і зусилля парламентаріїв, і суворий контроль з боку державної влади стосовно тих самих фірм-ліцензіатів та їхніх незмінних супутників-нелегалів. Інакше так і матимемо незмінну картину: одні борються, інші плюють на закони й продовжують збагачуватися за рахунок краденого металу.

 

Дніпропетровська область.