З опікового центру Інституту невідкладної та відновної хірургії імені В. Гусака виписали Ірину Надель — пацієнтку, яку в жовтні минулого року привезли з опіками 97 відсотків поверхні тіла. Вітчизняна медицина досі не знала випадків, коли би потерпілі з такими травмами виживали. Тим ціннішими є досягнення донецьких лікарів.
Неушкодженими лишилися тільки підошви ніг
Нещастя з Іриною трапилося в душі, куди господарка вирушила ввечері перед сном. Душ розташований в окремій прибудові приватного будинку. Щойно молода жінка включила світло, як спалахнув вогонь, і все тіло виявилося охопленим полум’ям. Відкрутити кран із водою не встигла. Пізніше експерти зроблять припущення, що до приміщення міг потрапити сірководень із вигрібної ями, а проводка дала іскру. Хай би там як було, але фатальний збіг обставин перетворив потерпілу на живий факел.
До опікового центру в обласному центрі Ірину привезли із рідної Авдіївки за сорок хвилин після трагедії. І ці хвилини дали шанс пацієнтці, в якої залишалася неушкодженою лише шкіра на підошвах ніг: все інше являло собою одну суцільну рану.
«Перш за все має значення та обставина, що пацієнтку привезли одразу після травми до нас, — розповів керівник опікового центру, професор Еміль Фісталь. — Другий фактор — спеціалізоване лікування із перших хвилин має величезне прогностичне значення. Тактика, розроблена в нашому інституті, полягає в тому, що ми починаємо оперувати в першу, максимум — у другу добу після травми. Поки ще є можливість видалення мертвих тканин і дозволяє стан пацієнта, коли ще немає виражених ускладнень».
За словами професора, загальноприйнята тактика лікування таких складних хворих диктує іншу послідовність: спочатку дочекатися закінчення періоду шоку і тільки після цього розпочинати оперативне втручання. Натомість донецькі медики сповідують інший принцип: і виводити важких пацієнтів із шоку, і оперувати водночас. «Прибираємо залишки омертвілих тканин, де опік другого ступеню, і закриваємо штучним покриттям, — пояснює співрозмовник. — Завдяки цьому частина шкіри залишається неушкодженою. Крім того, ми попереджаємо поглиблення і розповсюдження більш глибоких опіків».
Нарешті, третьою умовою успіху стало те, що необхідне лікування було проведене в повному обсязі. Частково — за рахунок інституту, частково — за виділені підприємством кошти (Ірина працювала комірником на Авдіївському коксохімічному заводі) або гроші, зібрані родичами та знайомими. Всього за чотири місяці пацієнтці зробили 13 операцій. Вже на другий день медики закрили рани штучною шкірою — матеріалом українського виробництва. Потім була наполеглива боротьба із опіками третього ступеню. Глибокі опіки потрібно закривати власною шкірою пацієнта. Але де її взяти, якщо обгоріли 97 відсотків поверхні тіла?
«Нам довелося чекати, доки заживуть поверхневі опіки і потім брати шкіру з цих місць. Наприклад, на волосистій частині голови брали чотири рази. І все одно цього не вистачало. Тому двічі закривали рани шкірою Ірининої мами. Крім того, використовували клітинні технології, які має на озброєнні лабораторія в нашому інституті. Зокрема, клітини з’єднувальної тканини шкіри є стимулятором загоєння, вони прискорюють та поліпшують репаративні процеси», — пояснює Еміль Фісталь.
Знайомі та незнайомі здавали кров і гроші
Стан пацієнтки полегшувало спеціальне ліжко, на якому Ірина наче «плавала» на повітряній подушці. Постраждалій знадобилися 33 переливання крові, яку здавали 50 донорів. Окрім крові, вливали плазму, альбумін, використовували дорогі препарати, в тому числі — антибіотики резерву, які максимально ефективно діють на більшість бактерій.
Із лікарні Ірина пішла власними ногами: після багатомісячного лежання жінка знову вчилася ходити. Керівник центру, лікарі та медсестри тепло прощалися із пацієнткою. Вона вразила своєю силою духу та волею до життя. Зараз Ірина проходить реабілітацію, потроху ходить та сідає. Так хочеться сказати, що найгірше — позаду. Чоловік працює водієм, постійно у рейсах. Біля дружини в цей час — 15-річний син, мати та свекруха.
«Хочу подякувати всім, хто допомагав рятувати Ірину, — із таким проханням звернулася Людмила Надель, свекруха потерпілої. — Низький уклін лікарям опікового центру за все, що зробили за ці чотири місяці. Дуже вдячні заводчанам, особливо із цеху ТЕЦ, де працювала невістка, сусідам, усій вулиці Пархоменка. Люди приходили, приносили гроші, здавали кров як донори, телефонували зі словами підтримки, питали, що потрібно. Величезне спасибі чуйним людям знайомим і незнайомим!»
...На долю Ірини Надель випали чималі випробування. Тепер жінці потрібні професійні масажисти, санаторно-курортне лікування та інші недешеві процедури. Оплатити які родина, де єдиним годувальником є чоловік, не може. Для тих, хто бажає надати допомогу потерпілій, публікуємо реквізити для перерахування коштів.
Одержувач: Надель Людмила Олексіївна
Найменування банку: ПриватБанк Номер рахунку: 29244825509100 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570 Призначення платежу:
Поповнення карти 6762-4620-5450-0514 ІПН 1946506862
Благодійна допомога на лікування невістки.
