Про те, як звуть п’ятирічну Віку, її одногрупники дізнались не одразу. Дівчинка пропускала звуки «к», «ш», «р» і «л» і навіть своє ім’я вимовляла у «скороченому» варіанті. Малюки в садку були впевнені, що звуть її «Віа». Та вже за півтора місяці занять з «голопедом» (себто з логопедом) Віка почала говорити чітко.

— Кількість дітей, які потребують нашої допомоги, останнім часом зростає, — розповідає вихователь-логопед столичного школи-садка №200 Наталія Бінецька (на знімку). — Дається взнаки зниження загального освітнього рівня батьків, а, крім того, брак часу на спілкування з дитиною. З перших днів мама має розмовляти з малечею, читати їй казки, співати колискові. Натомість ненька поспішає зробити кар’єру і доручає «дорогоцінний згорток» комусь іншому — в кращому випадку бабусі.

Частенько дорослі з дітьми «сюсюкають», копіюючи їх вимову. Спеціалісти не радять цього робити, адже малюки, у свою чергу, відтворюють те, що чують від батьків. Співрозмовниця зізналася, що сама колись не вимовляла букву «р». Її батько був гаркавим, від нього і навчилася неправильній вимові. Лише в студентському віці звернулася по допомогу, бо вирішила, що майбутньому логопедові «фефекти фікції» не личать.

— До трьох років дитина повинна навчитися складати слова у речення, а до 4,5—5 має бути сформована вся звукова база, — уточнює Наталія Бінецька. — Якщо у цьому віці якісь звуки не вимовляють, необхідно звернутись по допомогу до фахівця. Найлегше допомогти тим, хто не вимовляє один-два звуки. Найчастіше це «р» і «л». У такому випадку досить лише двічі на тиждень відвідувати заняття в логопеда в районній лікарні.

Іноді мовні дефекти обумовлені фізіологічними особливостями дитини — наприклад, «приростанням» язичка. У таких випадках необхідна хірургічна допомога. «Але частіше проблема суто психологічна, — переконує Наталія Бінецька. — І хлопчики більш вразливі, вони частіше страждають такими відхиленнями. Мені довелося працювати у групі, де з 12 вихованців було одинадцятеро «козаків»!

Протягом останніх трьох років в Україні намагалися запроваджувати так зване інклюзивне навчання малюків з вадами мовлення. Дітки, які потребують послуг логопеда, займалися у звичайному дошкільному колективі. Але така практика довела свою неефективність. «У європейських країнах у звичайній групі з однією такою дитиною працюють три вихователі, — каже Наталія Бінецька. — У нас із нею не займається ніхто».

Натомість у логопедичній групі малеча виконує спеціальні вправи щодня. Наприклад, щоб навчитися вимовляти «р», роблять артикуляційну гімнастику, імітують цокання копит конячки, «чистять» язиком зубки. А ще роблять масаж життєво важливих рецепторів на пальчиках, одягаючи на ручки спеціальні гумові «їжачки». З’ясовується, це теж активізує роботу нервової системи і через неї — розвиток мовлення.

Діти зазвичай нервують через нескінченні зауваження дорослих і помічають, що з них сміються однолітки. Вони соромляться своєї вимови, відмовляються декламувати віршики на ранках. Зате, коли виходить складний звук, на радощах починають вживати його, де заманеться. В чотирирічної Іринки, яка щойно навчилася вимовляти «р», замість слова «ліжечко» тепер виходить «ріжечко». Її ровесник Микитка опановує «л». Навіть відомого віршика хлопчик «вдосконалив» по-своєму: «Ми — голодні козаки, золотенькі колоски...». Насправді козаки були «городніми», але за тимчасове «переселення літер» тут нікого не карають.

Якщо виявити вади мовлення в ранньому віці, їх можна подолати швидко. Раніше логопеди навідувались в усі садочки — дивилися, кому потрібна допомога. На жаль, нині цю практику припинили. Та й спеціалізованих груп стає дедалі менше.

— На жаль, наша група переповнена, — каже Наталя Бінецька. — У ній має бути до десяти вихованців. Зазвичай їх удвічі більше.

Щоб дотримуватися кількісних норм, дітей треба розділити, а для цього у садку бракує місця. Навіть у звичайних групах замість 20 малюків виховується тридцять. Свого часу приміщення дитсадків повіддавали багатьом державним і комерційним структурам: приміром, у Святошинському районі столиці тут прописали і Пенсійний фонд, і райвно, і соцзабез. Тож батьки записуються в чергу до дошкільного закладу за рік.

Фотоетюди Ксенії ЗАМОЖНОЇ.

Логопед Наталія Бінецька проводить заняття із вихованцем садочка Святославом Іщенком.

Вихованець садочка Дмитрик Борисеєв.