Усі вузи Херсона впровадили на своїх факультетах Wі-Fі-зони та комп’ютеризовані аудиторії. Тепер можна не ходити до бібліотеки, а пошукати потрібну книгу в електронному вигляді. Та насправді все не так просто: робіт сучасних авторів у «всесвітній павутині» справді досхочу, а от праць багатьох українських науковців, виданих у 70—80-ті роки, там можна і не знайти. Проблема в тому, що оцифрування наукових, педагогічних та методичних матеріалів з відкриттям до них доступу через Інтернет гальмується.
Для прикладу: в обласній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара подібної літератури близько третини, або понад триста тисяч «одиниць зберігання». Та з них досі в електронний вигляд не переведено жодної!
— У нас діє програма оцифрування, але пріоритет віддано насамперед краєзнавчим, рідкісним та цінним виданням. З 2003 року у рамках цієї програми вдалося перевести у цифровий формат тільки 733 книжки та архівні документи з тих шести тисяч, що належать до згаданої категорії. Усе робимо власними зусиллями, коштів, сил і сучасної техніки дуже не вистачає — такими темпами роботу вдасться завершити хіба що наприкінці нинішнього сторіччя, — відверто визнає директор обласної наукової бібліотеки Надія Коротун.
Вона також зазначила, що підхід до спонсорської підтримки має бути комплексним: необхідно створити державну програму. Важливим є також регулярний обмін даними, про який зараз доводиться тільки мріяти.