Родючі українські чорноземи завжди були і будуть сферою для постійних обговорень та дискусій. Земля вічна. Земля — головний засіб виробництва, доступ до ресурсів, для тих хто працює на ній в усьому світі, а для семи мільйонів українців це ще й робочі місця. Тож питання земельного контролю завжди є актуальними для кожного громадянина нашої держави в будь-які часи.
Зважаючи на актуальність питань забезпечення дієвого контролю з боку держави за раціональним використанням земельних ресурсів, збереженням родючості ґрунтів, 23 лютого на черговому засіданні Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель», спрямований на прискорення завершення формування законодавчої бази у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель, ініціатором розробки якого стала Державна інспекція сільського господарства України, а на розгляд Верховної Ради законопроект потрапив завдяки народним депутатам та Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, розповідає голова інспекції Сергій ТРИГУБЕНКО (на знімку).
— Акт розроблено для забезпечення виконання Держсільгоспінспекцією України та її територіальними органами завдань, що визначені Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, яке затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 №459/2011, — зазначає Сергій Миколайович та наголошує, — Конституцією нашої держави визначено, що 
земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави. 
Одним із найважливіших засобів для реалізації цього конституційного положення є контроль за використанням та охороною земель, завдяки якому досягаються основні завдання управління земельним фондом, що сприятиме його збереженню і раціональному використанню.
Згідно із Положенням про Держсільгоспінспекцію до її повноважень у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за: дотриманням органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов’язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель; дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків; проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема, за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням у дію об’єктів, які негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; здійсненням заходів, передбачених проектами землеустрою щодо захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель через їхнє забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур’янами.
На жаль, останнім часом
байдужість певних господарів до стану земельних ділянок спостерігається доволі часто,
 а поняття «вичавити соки» дедалі частіше вживається орендарями та стає правилом стосовно землі.
Держсільгоспінспекція та її територіальні органи покликані забезпечити контроль з боку держави за прозорістю процесів набуття у власність та передачі у користування земель сільськогосподарського призначення, збереженням та відтворенням родючості ґрунтів, впровадженням ґрунтозахисних технологій, дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проведенням ними заходів, спрямованих на зупинення процесів деградації ґрунтів, проведення консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно-забруднених земель, захисту земель від водної та вітрової ерозії...
Держсільгоспінспекція також організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною інших категорій земель, що є дуже важливим.
 Оскільки досвід державного контролю за використанням і охороною земель свідчить, що порушення, які вчиняються на інших категоріях земель (землях природно-заповідного фонду, історико-культурного, рекреаційного, оздоровчого та іншого природоохоронного призначення), завдають державі не менших збитків, ніж порушення на землях сільськогосподарського призначення.
Тож Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель», який 21 березня цього року набрав чинності, дасть змогу прискорити завершення формування законодавчої бази у цій сфері та сприятиме належному виконанню поставлених перед Держсільгоспінспекцією України завдань. Разом з тим, враховуючи проведення адміністративної реформи в нашій державі та збільшення кількості порушень земельного законодавства, до слова, за офіційними даними щорічно фіксується 60—70 тисяч порушень земельного законодавства, прийняття закону є вкрай актуальним та своєчасним.
Так, законом внесено зміни до семи інших Законів України, які визначають перелік органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) за використанням та охороною земель, дотриманням законодавства про охорону земель, проводять моніторинг родючості ґрунтів та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення, а також уточнює їхні повноваження.
Також закон передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про землеустрій», «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах», «Про Державний земельний кадастр».
Хочу відзначити, що цей акт сприятиме раціональному використанню та охороні земельних ресурсів, збереженню ґрунтового покриву та родючості ґрунтів, створенню більш ефективного механізму щодо припинення порушень земельного законодавства та усунення їх негативних наслідків, чим буде реалізовано одне із головних положень, визначених Конституцією України — земля є національним багатством, яке охороняється державою.
Записав Віталій ОСОКОРСЬКИЙ.
Фото надане Державною інспекцією сільського господарства  України.