Роздрібні ціни на бензин і дизпальне продовжують зростати під впливом подорожчання світових цін на нафту в лютому і диспропорцій між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку.
Два тижні поспіль роздрібні ціни фактично на всі види нафтопродуктів у всіх мережах зростають у середньому на 10 копійок за літр. Експерти цілком слушно зазначають, що така прикра динаміка зменшує споживчий попит на пальне на 10—20 відсотків. І якщо її не зупинити, то вартість популярного в країні бензину А-95 до кінця місяця сягне 11,80 гривні за літр. Нагадаю, на старті року середня вартість літра А-95 становила 10,27 гривні за літр. Спекулятивними тенденціями на ринку вже зацікавився Антимонопольний комітет України.
Зі свого боку уряд з метою зупинити нестримне зростання цін на бензин схвалив низку законодавчих пропозицій для загальмування цін на пальне. Пропонується встановити диференційовані акцизи на бензин, які за минулий рік зросли більш як на 50 відсотків, а з початку цього року — майже на 9 відсотків. Розумно. Можна буде регулювати ціни на пальне, залежно від зростання або падіння світових цін на нафту, Але чи виграє від того кінцевий споживач, який буде вимушений доплачувати певну суму податків на вимогу держави? Звичайно, — ні.
Як на мене, логічніше перекладати податковий тягар не на кінцевого споживача, а на нафтодобувні компанії, які заробляють на високих цінах шалені прибутки. Але при цьому не перегинати палицю, оскільки це може негативно вплинути на промисловий попит на нафтопродукти. Відомо, наприклад, що чиновники з Мінфіну розглядають варіант адміністративного підвищення рентної ставки за видобуток газу на сотні відсотків, то чи не простіше переглянути формулу, за якою вона вираховується?
Ще одна пропозиція — завезти на переробку мільйон тонн давальницької сировини. Якщо для потреб Лисичанського НПЗ, то цього, вочевидь, замало. Але цього цілком достатньо, щоб частина цієї сировини посприяла легалізації на ринку низькопробного бензину, який потай від держави виготовляють народні умільці.
На мій погляд, усі пропозиції зі стабілізації цін на роздрібному ринку пального не виправдають очікувань рядових автомобілістів, оскільки їхні інтереси суперечать інтересам постачальників нафтопродуктів заробляти на коливанні цін, і, власне, влади, яка зацікавлена передусім у мобілізації додаткових доходів до бюджету. Поза тим цінова нерівновага на ринку не спричинить подорожчання нафтопродуктів більш як на 25—30 копійок за підсумками квітня. Ринок відреагує на урядові ініціативи зниженням споживчого попиту.
