Кошти, отримані від торгівлі квотами на викиди парникових газів, в Україні використовують подеколи неефективно, заявляють у Національному екологічному центрі України. Окрім проектів з утеплення будівель бюджетної сфери та реконструкції систем теплопостачання, у списку на фінансування фігурує, приміром, оновлення автопарку Міністерства внутрішніх справ.
— Загалом схема зелених інвестицій в Україні впроваджується несистематично та непрозоро і тому призводить лише до незначного скорочення викидів парникових газів. Наприклад, до 2012 року Державне агентство екологічних інвестицій схвалило 987 проектів, вартість яких 3,7 мільярда гривень, хоча скорочення викидів парникових газів очікують лише на рівні 0,04 відсотка», — зазначив «Голосу України» експерт з питань зміни клімату Національного екологічного центру України Андрій Жєлєзний. Еколог також наголосив, що, приміром, у Чехії за рік досягли одного відсотка скорочення. Це свідчить лише про те, що в нас використовують неефективні проекти.
Інша проблема, яку бачать екологічні організації, — це те, що за схемою зелених інвестицій затверджують програми, які можуть реалізовуватися за іншим механізмом Кіотського протоколу, — спільного впровадження. Проекти спільного впровадження мають фінансуватися за рахунок приватних компаній, а не грошей від продажу квот, які є надбанням народу України. Водночас в Україні немає жодної програми, яка дає змогу спрямовувати кошти на енерго-
збереження саме кінцевим споживачем, тобто простим громадянином.
«Проекти зі збору та утилізації метану на Чернівецькому полігоні твердих побутових відходів — це також вдалий проект, але саме для механізму спільного впровадження, так само як і утилізація шахтного метану в Луганській області. Але якщо затверджувати такі проекти за схемою зелених інвестицій, то вони створюють конкуренцію для проектів у бюджетній сфері», — каже Андрій Жєлєзний.
А от закупівля так званих гібридних автомобілів для МВС, на думку екологів, взагалі не є суспільно корисною.
Ще одна проблема, на яку звертають увагу екологи, це те, що із 987 проектів нині здійснено лише 37, а отже, є підстави для побоювання, що кошти в повному обсягові до кінця року можуть бути й не освоєні. І тоді їх доведеться просто повертати.
