Господарські суди, які мають 200-річну історію плідної роботи, опинилися під загрозою ліквідації. Які ж причини поставили під сумнів доцільність їх існування? Чи ці суди комусь заважають, чи вони стали заручником необхідності показати суспільству хоч якісь зміни за відсутності справжніх реформ? Чи, може, насправді так себе дискредитували, що їх лікування можливе лише шляхом хірургічного видалення?

У пошуках відповіді Київський апеляційний господарський суд, який розглядає близько 30% господарських справ в Україні, проаналізував власну роботу за останні місяці.

Так, у жовтні 2014 року судом припинено протиправні дії державного виконавця одного зі столичних відділів Державної виконавчої служби, спрямовані на незаконний відбір комерційною структурою майже 5 мільярдів кубометрів природного газу з підземних сховищ НАК «Нафтогаз України». І це в той період, коли вся Європа допомагала Україні укласти з Росією газовий контракт на 4 мільярди кубометрів природного газу. Своїм рішенням суд допоміг державі не впасти в ще більшу газову кризу, а мати можливість забезпечувати дитячі садки, лікарні, житлові будинки теплом.

За іншою справою в жовтні цього року КАГС підтримав рішення суду першої інстанції за позовом Генеральної прокуратури України про стягнення з приватного банку на користь державної установи 228 мільйонів гривень у вигляді відсотків за користування державними коштами.

У вересні цього року Київський апеляційний господарський суд своєю постановою допоміг повернути Українському товариству сліпих базу відпочинку «Івушка» у селищі Козин Обухівської області, яку намагалися відібрати спритні ділки.

Чимало рішень ухвалено судом про повернення територіальній громаді міста Київ чи до сфери державного управління земельних ділянок, об’єктів нерухомості, майна, що використовувалися комерційними структурами за безцінь. Зокрема, постановою від 1 жовтня 2014 року апеляційний господарський суд відмовився визнати за приватною фірмою право ще 10 років користуватися приміщенням державного інституту площею 5884,2 кв. м у центрі Києва, сплачуючи мізерну орендну плату. Оцінку суспільством цього рішення викладено 22.10.2014 на сайті «Наші гроші».

Незалежний інформаційний ресурс «Наші гроші» 10 та 24 жовтня цього року проінформував громадськість про рішення Київського апеляційного господарського суду щодо повернення Київській міській раді 30 гектарів землі на Троєщині та 16 гектарів біля Пирогово.

Протягом останніх місяців понад 200 мільйонів гривень заборгованості стягнуто судом на користь державного підприємства «Газ України» за поставлений приватному товариству «Азот» природний газ. Судом задоволено вимоги ПАТ ХК «Київміськбуд», 80 відсотків акцій якого належать київській міській громаді, про стягнення з комерційного банку близько 100 мільйонів гривень заборгованості за побудовані житлові будинки. Ці кошти було внесено покупцями квартир на рахунок утвореного банком фонду фінансування, і вони безпідставно утримувалися після введення будинків в експлуатацію та передачі власникам об’єктів інвестування.

Влітку цього року принциповою позицією господарських судів зламано схему вилучення з «Райффайзен Банк Аваль», який має іноземні інвестиції, 55 мільйонів гривень надуманих збитків у вигляді втраченої вигоди.

І це лише мізерна частина рішень, ухвалених Київським апеляційним господарським судом в інтересах добросовісних учасників економічних відносин, іноземних інвесторів, держави, суспільства.

Невже саме за це господарські суди потрібно ліквідувати? Невже на сучасному надскладному для нашої країни етапі принципова позиція суду дає підстави для роздумів про доцільність існування господарських судів?

Об’єктивний аналіз результатів роботи Київського апеляційного господарського суду за останні місяці свідчить про ефективність цієї системи, а ідея її ліквідації викликає, м’яко кажучи, здивування.

За роки незалежності судова система пройшла чимало реформувань: створення апеляційних господарських судів, системи адміністративного судочинства, касаційного суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, численні зміни повноважень Верховного Суду, створення Конституційного Суду тощо. Досвід проведення цих реформ свідчить, що організація нормального (не досконального та відшліфованого!) функціонування реорганізованого чи новоствореного суду триває декілька років. Ось яскраві приклади: Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів до цього часу не працюють; Вищий адміністративний суд розглядає чимало справ, касаційне провадження за якими порушено ще у 2011—2012 роках.

Маємо чітко усвідомлювати: ліквідація господарських судів призведе до зупинення на кілька років ефективного механізму захисту інтересів учасників економічних правовідносин.

Сьогодення вимагає оперативного ухвалення рішень у підвідомчих господарським судам справах: вжиття заходів до забезпечення позову під час рейдерських захоплень майна чи корпоративних прав, виведення закладеного майна чи штучної ліквідації підприємств з метою ухилення від повернення кредитів, арешту майна недобросовісних боржників, заборони обігу контрафактної продукції; своєчасного порушення апеляційного чи касаційного провадження, перегляду справ за нововиявленими обставинами, кваліфікованого вирішення справ про банкрутство, захист інтелектуальної власності, у сфері банківської діяльності, захист іноземних інвесторів, корпоративних спорів тощо. Затримка з ухваленням цих рішень може призвести до катастрофічних наслідків.

У ліквідації господарських судів можуть бути зацікавлені лише злочинні угруповання, які за відсутності господарського судочинства бажають привласнити чужі підприємства, активи за рахунок організації рейдерських схем, фіктивного банкрутства, а також недобросовісні підприємці, які не хочуть повертати борги. А це призведе до банкрутства, звільнення працівників, соціальної напруженості в суспільстві.

Зацікавленою в ліквідації господарських судів є попередня влада, комерційні структури якої незаконно отримали державне та комунальне майно, відібрали у підприємців бізнес. Адже саме господарські суди є дієвим механізмом оперативного повернення суспільству награбованого. І цим потрібно займатися негайно. Новостворена судова система, налагодивши свою роботу через кілька років, навряд чи зможе знайти та повернути народу вкрадене.

Не витримує жодної критики обґрунтування ідеї ліквідації господарських судів: нібито задля удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів. Принцип спеціалізації використовується і визнається більшістю країн Європи як найпрогресивніша форма існування судової системи. А світова практика оцінує спеціалізацію судів як засіб підвищення якості та дієвості правосуддя. Тож до яких саме європейських стандартів доведуть судову систему нашої держави необдуманими реорганізаціями на кшталт судової реформи в Росії?

Безумовно, без дієвих реформ суспільство захлинеться. Очищення влади — нагальна потреба сьогодення. І судова реформа — важлива умова цього. Проте необдуманими, штучними пертурбаціями, що призведуть лише до хаосу в сфері економічних правовідносин, можна довести країну до руїни.

Олег ХРИПУН, голова Київського апеляційного господарського суду.