Херсонський медик розробив диво-препарат, що вже допоміг повернути здоров’я десяткам пацієнтів. Лікаря-анестезіолога відділення екстракорпоральної детоксикації міської клінічної лікарні імені Лучанського Вадима Димова до відкриття підштовхнув випадок. Як завзятий підводний мисливець він часто спілкувався з вихідцями з династій чорноморських рибалок, і від декількох з них чув, що тріщини на руках і порізи від сіток, які роз’їдаються морською водою, вони ще з діда-прадіда лікують, змазуючи жиром з печінки ската й акули-катрана. Тут Вадим Юрійович зацікавився, згадавши, що витяжки з органів морських риб входять і до складу відомих імпортних ліків, у тому числі для боротьби зі злоякісними раковими пухлинами й лікування судинних захворювань. Для досвідченого дайвера з підводною рушницею добути на пробу ската-хвостокола (ця донна риба досить поширена в прибережних водах Чорного моря) було не важко, і лікар вирішив самостійно виготовити таку мазь.
— Її основа — печінка ската, яка так насичена антиоксидантами, провітамінами А і Е, що навіть має яскраво-помаранчевий відтінок, чимось схожий на колір не менш цілющої обліпихової олії. З печінки десятикілограмового ската «на виході» одержую приблизно два літри жиру, але виготовити якісний препарат зі збереженням усіх корисних властивостей непросто: нарізану дрібними шматочками печінку доводиться близько трьох годин витоплювати на водяній бані, підтримуючи певну  температуру, — розповідає лікар-анестезіолог з 27-річним професійним стажем Вадим Димов. — Експерименти з готовим продуктом я починав ставити ще півтора десятка років тому, і перевіряв його на собі. Переконавшись, що загоюючий ефект від використання мазі на основі печінки ската порівнянний з ефектом, який дають найдорожчі імпортні препарати з біоактивними компонентами, почав рекомендувати його іншим як доповнення до основного лікувального курсу. Думаю, вивчення корисних властивостей препарату в умовах справжньої фармацевтичної фабрики дало б змогу виявити й інші можливості для його застосування — наприклад, для лікування виразки шлунка.
Тепер заповітна банка із диво-маззю в холодильній камері відділення, де працює Вадим Димов, розходиться просто на ура — благо, він мазь не продає, а просто дарує тим, хто її потребує. Її застосовували для обробки опіків, прискорення загоєння ран і тріщин епідермісу (на кшталт усім відомих тріщин на п’ятах) і навіть як добавку до протигеморойних свіч. Рибальські ліки з незмінним успіхом спрацювали для півтори сотні пацієнтів, чутки про них швидко поширилися по всій області, тож запас мазі лікар просто не встигає поповнювати. Адже для цього передусім  треба самого ската добути, а температура весняної водички в Чорному морі нині не дуже комфортна й корисна для здоров’я самого нирця.