Газові бурі шумлять нагорі

Нинішньої осені 

Отримувачі субсидій здебільшого зайняли глуху оборону: жодні додаткові витрати на утеплення житла чи енергозберігаючі технології нам не потрібні.

Пробити цю глуху стіну взялось кілька молодих родин із 144-квартирного будинку в одному зі спальних мікрорайонів Хмельницького. Подумували про те, щоб встановити для дев’ятиповерхівки індивідуальну котельню. Їх вибір нині доволі широкий. Можна відшукати навіть таку, що працює на твердому паливі, приміром, дровах чи пелетах. І все добре, але... Вартість обладнання починається щонайменше з мільйона гривень. До того ж хтось мусить взяти на себе відповідальність за будівництво, а потім ще й за експлуатацію такої котельні. І мешканцям ті послуги потрібно оплачувати, а з цим — дуже великі проблеми.

Тож для початку вирішили обійтись загальнобудинковим лічильником на тепло. Хоча і це виявилось клопітно і недешево. Не тільки лічильник, а й проектна документація коштують чимало. Тож активісти запропонували зібрати з кожної квартири по двісті гривень. Але дуже швидко зрозуміли, що таку ідею підтримують аж ніяк не всі. Ті, хто має субсидію, не поспішають давати гроші. Мало того, саму ідею сприймають доволі агресивно.

— Я плачу за свою однокімнатну квартиру 126 гривень на місяць. І більше з мене не візьмуть, — переконана Валентина Олексіївна, одна з пенсіонерок. — То для чого мені лічильник? Двісті гривень я не дам.

Її підтримала переважна більшість пенсіонерів. Маючи невисокі статки, такі споживачі звикли економити на всьому, але... не на комунальних послугах. Воду, газ, опалення вони отримували практично за безцінь. Ламати цей стереотип не збираються. І поки їх не спонукає до цього навіть рішення Кабміну про встановлення нових правил нарахування субсидій.

 

 

Зате вони всерйоз стурбували тих, хто надає комунальні послуги, зокрема газівників. У ПАТ «Хмельницькгаз» забили тривогу: новації призведуть до того, що значній кількості споживачів, які мають пільги та субсидії, доведеться сплачувати за блакитне паливо більше, бо держава компенсуватиме їм вартість газу в межах теперішніх норм, які зменшені в півтора—два рази.

Хоча насправді саме газівників мало б турбувати інше: чи змінять ці нормативи та система оплати обсяги споживання. Бо, зрештою, всі урядові зусилля покликані довести до мінімуму використання блакитного палива.

Із 390 тисяч абонентів «Хмельницькгазу» пільгами та кредитами донедавна користувалась майже третина абонентів. Тепер їх число має зрости ще більше. «Саме ці категорії соціально незабезпечених споживачів платитимуть за газ більше і сповна відчують на собі негативні моменти новацій, адже спожитий понад урізану норму газ потрібно буде оплачувати за повною вартістю, яка суттєво зросла з травня. Усім пільговикам та отримувачам субсидій варто якнайшвидше звернутися до управлінь соціального захисту, щоб дізнатися нову норму та розмір державної компенсації, — наполягає перший заступник голови правління ПАТ Василь Семенюк. — Адже перевитрати можуть призвести до накопичення чималих боргів».

Заборгованість за блакитне паливо — справді чи не найболючіша проблема для постачальників. Нині побутові споживачі області не заплатили за газ майже 23 мільйони гривень. Тому на підприємстві й побоюються, що за опалювальний сезон та ще з новими правилами ця сума істотно зросте.

То де ж вихід із ситуації? 

 

 

Насамперед варто визнати, що поєднати усі три компоненти навряд чи вдасться. Але в тому, що з чогось потрібно починати, ні у кого немає сумніву. Урядовці, щоб не накаляти ситуацію, запропонували свої правила: тарифи зростуть, але зубожіле населення платитиме... ще менше. Саме для цього запроваджено нові соціальні норми житла та нормативи користування житлово-комунальними послугами. Виведена і складна формула, щоб розрахувати платню для кожної родини.

Вона така: 

Ро = Кд / Кг * Рг ,

де Ро — частка плати за послуги;

Кд — коефіцієнт доходу домогосподарства, тобто співвідношення розміру середньомісячного сукупного доходу в розрахунку на одну особу до прожиткового мінімуму (1176 гривень);

Кг — базовий коефіцієнт доходу для призначення субсидії — два прожиткові мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць (Кг = 2);

Рг — базова норма плати за житлово-комунальні послуги — 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу домогосподарства (Рг = 15).

Зрозуміти можуть не всі. Тому чиновники розтлумачили її на конкретних прикладах. Зокрема, і на такому.

Тепер пригадаймо нашу пенсіонерку Валентину Олексіївну. Зі своєї пенсії у 1260 гривень вона платитиме навіть на кілька гривень менше. То й справді, для чого їй морока і витрати, пов’язані з лічильниками чи котельнею?

Можна лише порадіти за те, що держава виявляє турботу про малозабезпечені родини. Але за всіма новими формулами не простежується одне: як реально спонукати населення до економії? Як здолати нашу залежність від газових поставок? Бо, зрештою, саме від цього значною мірою залежатиме те, як довго і скільки українців залишатимуться на межі бідності.

Свого часу країна вже переконалась: за складними формулами розрахунків, зокрема на газові ціни, маскуються приховані фінансові оборудки. Насправді суть питання досить проста. Тільки лічильник — газовий, водяний чи тепловий — покаже реальне використання ресурсів. А всі платежі мають відображати його показники: чим більше зекономиш — тим менше заплатиш.

Крім того, набагато прагматичніше було б вираховувати субсидію не з сімейного доходу, а саме з показників лічильників. Тоді, думається, нікого не потрібно було б вмовляти встановлювати прилади обліку. Навіть пенсіонери стануть за ними в чергу. Поза сумнівом, такий підхід викличе чимало нарікань. І насамперед з боку пільговиків. Бо за спожиті послуги доведеться платити саме їм, а не державному бюджету. Але хіба може бідна країна дозволити собі благодійну діяльність?

Хмельницька область.